Постанова ВГСУ від 18.02.2015 року у справі №910/6506/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 910/6506/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивачаШвець М.П. (дов. від 12.05.2014 р.)відповідачаШевченко Т.Л. (дов. від 19.01.2015 р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р.у справі № 910/6506/14 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Блюз"провизнання договору безвідсоткової фінансової допомоги і додаткової угоди до нього недійснимВ С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Блюз" про визнання недійсним з моменту його укладання договору безвідсоткової фінансової допомоги № 1/12 від 20.12.2007 р. з додатковою угодою до нього від 24.12.2007 р., у зв'язку з його удаваністю, та застосування наслідків, що передбачені до удаваних правочинів, а саме: застосувати до правовідносин сторін правила правочину, який сторони насправді вчинили, а саме правила, що встановлені главою 77 Цивільного кодексу України, та регулюють правовідносини за договором про спільну діяльність, яким за своєю правовою природою є договір №7/7 дольової участі в будівництві житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Картвелішвілі, 6 від 13.04.2005 р.; вважати грошові кошти у розмірі 5 510 590,25 грн., сплачених ТОВ "Стиль-Блюз" на користь ТОВ "Кімет-Плюс" по договору безвідсоткової фінансової допомоги №1/12 від 20.12.2007 р. з додатковою угодою до нього від 24.12.2007 р. такими, що сплачені по договору №7/7 дольової участі в будівництві житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Картвелішвілі, 6 від 13.04.2005 р.

Згодом, позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову, за якою він просив: визнати договір безвідсоткової фінансової допомоги № 1/12 від 20.12.2007 р. з додатковою угодою до нього від 24.12.2007 р. удаваним правочином та встановити, що між сторонами було укладено додаткову угоду до договору №7/7 дольової участі в будівництві житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Картвелішвілі, 6 від 13.04.2005 р, щодо встановлення сум, строків та порядку фінансування ТОВ "Стиль-Блюз" пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста; визнати грошові кошти в сумі 5 510 590,25 грн., сплачені ТОВ "Стиль-Блюз" на користь ТОВ "Кімет-Плюс" за Договором безвідсоткової фінансової допомоги №1/12 від 20.12.2007 р., внеском ТОВ "Стиль-Блюз" до дольової діяльності сторін з будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Картвелішвілі, 6; визнати договір безвідсоткової фінансової допомоги № 1/12 від 20.12.2007р., укладений між ТОВ "Кімет-Плюс" та ТОВ "Стиль-Блюз" недійсним частково у частині встановлення строку повернення коштів, що містяться у наступних пунктах: п. 1.2 "ТОВ "Кімет-Плюс" зобов'язується повернути фінансову допомогу у встановлені договором строки", п. 2.1 "ТОВ "Стиль-Блюз" надає ТОВ "Кімет-Плюс" безвідсоткову фінансову допомогу на строк з 25.01.2008 по 25.12.2010. Цей строк може бути продовжений за домовленістю сторін" - в частині встановлення строку надання допомоги по 25.12.2010 р., п. 2.3 "ТОВ "Кімет-Плюс" зобов'язане повернути безвідсоткову фінансову допомогу до 26.12.2010 р. шляхом перерахування в безготівковій формі відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Стиль-Блюз" або провести розрахунки іншим, не забороненим чинним законодавством шляхом".

Місцевий господарський суд, розглянувши дану заяву, дійшов висновку про те, що нею відбувається одночасна зміна, як предмета, так і підстав позову, а тому вона не може бути прийнята до розгляду, тому позов було розглянуто за первісними вимогами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2014 р. у даній справі (колегія у складі суддів: головуючий суддя Котков О.В., суддя Бондаренко Г.П., суддя Мандриченко О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання договору безвідсоткової фінансової допомоги № 1/12 від 20.12.2007 р. з додатковою угодою до нього від 24.12.2007 р. недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., суддя Дідиченко М.А., суддя Руденко М.А.) рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2014 р. залишено без змін.

В своїй постанові суд апеляційної інстанції, не погодився з висновком суду першої інстанції стосовно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" про зміну предмету позову, в якій позивачем було змінено предмет позову лише в частині вимоги про визнання недійсним пунктів договору безвідсоткової фінансової допомоги № 1/12 від 20.12.2007 р., а з рештою вимог змінено лише їх формулювання, не зачіпляючи при цьому суті позовних вимог, враховуючи ці обставини, дійшов висновку про прийняття заяви позивача про зміну предмету позову до розгляду.

Отже, справа розглядалась за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" викладеними в заяві про зміну предмету позову.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

30.01.2015 р. до Вищого господарського суду України від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" надійшло доповнення до касаційної скарги, в яких скаржник просить касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.01.2015 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.02.2015 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні касаційної інстанції 18.02.2015 р. представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 13.04.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль-Блюз" укладено договір № 7/7 дольової участі в будівництві житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Картвелішвілі, 6.

Згідно з пунктом 1.1 предметом даного договору є правовідносини з дольової діяльності сторін по будівництву житлового комплексу з вбудованими приміщеннями соціального призначення, прибудованими приміщеннями кіноконцертного залу та підземним паркінгом на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Картвелішвілі, 6 у Святошинському районі м. Києва, на умовах визначених договором.

20.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль-Блюз" укладено договір безвідсоткової фінансової допомоги № 1/12.

Відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 договору безвідсоткової фінансової допомоги № 1/12 Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль-Блюз" зобов'язується надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" безвідсоткову фінансову допомогу на умовах повернення в сумі 4 823 860,00 грн., а Товариство з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" зобов'язується повернути фінансову допомогу у встановлені договором строки.

Згідно пункту 2.2 вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль-Блюз" надає Товариству з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" безвідсоткову фінансову допомогу на строк з 25.01.2008 р. по 25.12.2010 р.

24.12.2007 р. до договору безвідсоткової фінансової допомоги № 1/12 було укладено додаткову угоду б/н, якою, зокрема, передбачено порядок перерахування коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов вказаного договору відповідачем перераховано позивачу грошові кошти в сумі 5 510 590,25 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 25.03.2008 р. по 24.07.2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 24.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс", як Забудовником, та Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), як Головним управлінням, було укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 1166, згідно з п. 1.1. якого його предметом є сплата Забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку з будівництвом житлового комплексу (загальна площа квартир 19 160,60 кв.м.) з вбудованими приміщеннями (площа магазинів- 150,78 кв.м.) соціального призначення, побутовими приміщеннями (в тому числі: будинок побуту - 1 022,11 кв.м., перукарня - 58,49 кв.м.), кіноконцертного залу площею 2 660,71 кв.м., підземним паркінгом площею 3 437,00 кв.м. та відкритою автостоянкою площею 504,00 кв.м. на вул. Картвелішвілі, 6 у Святошинському районі м. Києва.

Даний договір є невід'ємною частиною договору №1/12.

Звертаючись до суду з позовною заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" вказувало на те, що договір безвідсоткової фінансової допомоги №1/12 від 20.12.2007 р. є удаваним правочином, яким сторони приховали додаткову угоду до договору №7/7, в якій визначили порядок та строки фінансування пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва відповідно до п. 3.3.1.12 Договору № 7/7.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс", в редакції первісного позову, суд першої інстанції, виходив з того, що сторонами при укладенні договору №1/12 досягнуто згоди з усіх його істотних умов саме як договору про надання поворотної фінансової допомоги, договір укладений у письмовій формі і підписаний уповноваженими представниками сторін, що виключає можливість визнання його недійсним.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши справу за вимогами заяви про зміну предмету позову, виходив з того, що укладаючи договір безвідсоткової фінансової допомоги № 1/12, внутрішня воля сторін була спрямована саме на укладення договору поворотної фінансової допомоги, оскільки жодних умов щодо цільового призначення коштів фінансової допомоги, а також відповідальності у разі нецільового використання коштів вказаний договір не містив.