Постанова ВГСУ від 18.02.2015 року у справі №910/16158/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 910/16158/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПлюшка І.А.,суддів :Татькова В.І. (доповідача), Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р.та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. у справі№ 910/16158/14 господарського суду міста Києваза позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (надалі - ПАТ "ВТБ Банк") до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" (надалі - ТОВ "Електросталь"); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентіна" (надалі - ТОВ "Авентіна") простягнення 313 967 005,28 грн.за участю представників: від позивача- 1) Химчук А.В., дов. № 75/1 від 14.01.2015 р.; - 2) Ананійчук О.А., дов. № 172/11.5.2 від 18.04.2014 р.від відповідача-1- Ципляк П.С., дов. № 1383/19м від 26.12.2014 р.від відповідача-2- не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Електросталь" та ТОВ "Авентіна" про солідарне стягнення боргу, процентів та штрафних санкцій у загальній сумі 26 714 237,07 доларів США (313 967 005,28 грн. за курсом НБУ станом на 28.07.2014 р.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ТОВ "Електросталь" не виконало в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором № 70 від 23.12.2010 р., у зв'язку з чим станом на 28.07.2014 р. утворилася стягувана заборгованість, яка включає прострочену заборгованість по кредиту у сумі 22 398 917,80 доларів США; строкову заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.06.2014 р. по 27.07.2014 р., у сумі 277 186,61 доларів США; прострочену заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.10.2013 р. по 24.06.2014 р., у сумі 1 817 521,50 доларів США, а також виникли підстави для нарахування пені: за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.11.2013 р. по 28.07.2014 р. - у сумі 102 560,03 доларів США та за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.10.2013 по 28.07.2014р - у сумі 1 891 119,61 доларів США; крім того, було нараховано три проценти річних за прострочення повернення кредиту за період з 01.10.2013 р. по 27.07.2014 р. - в сумі 407 781,69 доларів США, і три проценти річних за прострочення сплати процентів за період з 01.11.2013 р. по 27.07.2014 р. - в сумі 19 149,83 доларів США.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. (суддя Марченко О.В.) позовні вимоги задоволено повністю - стягнуто солідарно з ТОВ "Електросталь" та ТОВ "Авентіна" всього 26 714 237,07 доларів США (313 967 005,28 грн. за курсом НБУ станом на 28.07.2014 р.) та 73 080 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. (головуючий суддя Руденко М.А., судді: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.) вказане рішення місцевого суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ТОВ "Електросталь" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, оцінивши доводи касаційної скарги (з урахуванням додаткових пояснень), перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з положеннями ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень). Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прийняті у справі рішення та постанова вказаним вимогам не відповідають, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 23.12.2010 р. між ПАТ "ВТБ Банк" (банк) і ТОВ "Електросталь" (позичальник) укладено Кредитний договір № 70, за умовами якого банк на умовах Кредитного договору зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 30 000 000 доларів США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 22.12.2013 р., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені Кредитним договором, позичальник також зобов'язався повернути кредит відповідно до такого графіка: 31.12.2012 р. - 29 166 667 доларів США; 31.01.2013 р. - 28 333 333 доларів США; 28.02.2013 р. - 27 500 000 доларів США; 31.03.2013 р. - 26 666 667 доларів США; 30.04.2013 р. - 25 833 333 доларів США; 31.05.2013 р. - 25 000 000 грн.; 30.06.2013 р. - 24 166 667 доларів США; 31.07.2013 р. - 23 333 333 доларів США; 31.08.2013 р. - 22 500 000 доларів США; 30.09.2013 р. - 21 666 667 доларів США; 31.10.2013 р. - 20 833 333 доларів США; 30.11.2013 р. - 20 000 000 доларів США; 22.12.2013 р. - 0,00 доларів США. Будь-яка заборгованість позичальника за кредитом, що перевищує визначену на відповідну дату суму кредиту вважається простроченою заборгованістю.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору надання кредиту позичальнику здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заяви позичальника за формою додатку № 1 (заява) в межах ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника № 26003010112157 у відділенні "Донецька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767 (або за іншими реквізитами, що вказані у заявці) за умови виконання позичальником своїх зобов'язань у повному обсязі та додержання всіх умов надання кредиту, встановлених Кредитним договором надання кредиту може здійснюватися окремими частинами, розмір яких визначається позичальником та зазначається у заявці, в межах ліміту кредитування.

Згідно з пп.пп. 4.3.4., 4.3.5. п. 4.3. Кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати банку плату за кредит в розмірі та в порядку, передбачених в Кредитному договорі. Позичальник зобов'язується повернути кредит в повному обсязі в строк, визначений в Кредитному договорі.

Підпунктом 4.3.11.1. пункту 4.3. Кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язується з метою мінімізації ризиків банку, пов'язаних з необхідністю здійснення аналізу певного спектору фінансових показників позичальника, а також наявністю грошових коштів для здійснення прав банку у випадку порушення позичальником певних умов Кредитного договору, з 01.01.2011 позичальник повинен забезпечити проведення в банку щоквартальних загальних кредитових оборотів по поточних рахунках, відкритих в банку в сумі, що дорівнює загальним кредитовим оборотам позичальника у всіх банках за квартал, що передує кварталу, за який здійснюється моніторинг, пропорційно розміру кредитної заборгованості позичальника перед банком в загальній кредитній заборгованості позичальника перед іншими банками, де у позичальника відкриті рахунки (фактична заборгованість по всім видам кредитів в інших банках) станом на перше число кварталу, за який проводиться моніторинг, та забезпечувати розмір таких кредитових оборотів у вищевказаному обсязі протягом строку дії Кредитного договору. Моніторинг виконання підпункту 4.3.11.1 пункту 4.3 Кредитного договору проводиться не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, наступного за звітним кварталом. Під щоквартальним загальним кредитовим оборотом у Кредитному договорі розмінюється сумарний обсяг коштів, що надійшли на поточні рахунки позичальника в банку протягом кожного розрахункового кварталу.

Сторони Кредитного договору погодили, що протягом його дії позичальник зобов'язаний без письмової згоди банку не вчиняти вказаних нижче дій та забезпечити не вчинення таких дій поручителем як, зокрема, не приймати рішення стосовно ліквідації (припинення) юридичної особи позичальника та поручителя шляхом злиття, приєднання, розподілу або перетворення, крім випадків приведення господарсько-правової форми товариства до вимог чинного законодавства України. Моніторинг виконання умов виконується щоквартально на підставі довідки про установчі документи та органи управління (додаток № 4 до Кредитного договору) (пп. 4.3.12.2. п. 4.3.);

Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору несприятливою подією вважається, зокрема, невиконання та/або неналежне виконання позичальником зобов'язань за договором чи з будь-якими іншими договорами, укладеними з банком.

Згідно з п. 5.2. Кредитного договору у випадку виникнення будь-якої несприятливої події банк набуває право відкликати власні зобов'язання з кредитування за Договором та/або вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальнику кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення підпункту 1.1.2 пункту 1.1 Кредитного договору, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями (окрім комісії за дострокове розірвання Кредитного договору), що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з умовами Кредитного договору, в строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Кредитного договору, для погашення боргового зобов'язання позичальника, а також вчиняти всі інші дії щодо стягнення заборгованості згідно з чинним законодавством України.

Пунктами 7.1., 7.2. Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом, враховуючи день погашення з розрахунку факт/365. У разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно з умовами Кредитного договору (крім заборгованості за кредитом), позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань, враховуючи день погашення з розрахунку факт/365.