Постанова ВГСУ від 18.02.2014 року у справі №904/7148/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року Справа № 904/7148/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 грудня

2013 року

у справі № 904/7148/13

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРРЕСУРС 21"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК"

за участю першого заступника прокурора міста Дніпропетровська

про стягнення 1 213 752, 11 грн.

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача - Некрасов О.С.

прокуратури - Гудименко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТОРРЕСУРС 21" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК" про стягнення 1213752,11 грн., з яких 1132000,00 грн. - сума основного боргу, 67609,86 грн. - пеня, 14142,25 грн. - 3% річних. Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2013 року у справі № 904/7148/13 задоволено заяву позивача про забезпечення позову, забезпечено позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК", що обліковуються на рахунку у банківських та/або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2013 року (суддя Мілєва І.В.) залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2013 року (судді Коваль Л.А., Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.) зі справи № 904/7148/13 скасовано забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК", що обліковуються на рахунку у банківських та/або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру позовних вимог;

забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК", розташоване у місті Дніпропетровську по вулиці Боброва, що складається з Торговельного павільйону літ. А площею 264, 05 кв. м; Торговельного павільйону літ. Б площею 126, 21 кв. м; Торговельного павільйону літ. В площею 32, 68 кв. м; Торговельного павільйону літ. Г площею 97, 03 кв. м, Торговельного павільйону літ. Д площею 145, 32 кв. м; Торговельного павільйону літ. Е площею 73, 57 кв. м; Торговельного павільйону літ. Є площею 100, 86 кв. м; Торговельного павільйону літ. Ж площею 24, 48 кв. м, Торговельного павільйону літ И площею 44, 63 кв. м; Торговельного павільйону літ. К площею 71, 58 кв. м; Торговельного павільйону літ. Л площею 126, 06 кв. м; Торговельного павільйону літ. М площею 21, 66 кв. м; Торговельного павільйону літ. Н площею 72, 50 кв. м; Торговельного павільйону літ. П площею 37, 47 кв. м, у межах розміру позовних вимог.

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.