ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2014 року Справа № 904/4729/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномвідповідачаМатвєєвої Т.В. дов. від 23.01.2014 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на постановувід 27.11.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№904/4729/13 господарського суду Дніпропетровської області за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат"простягнення 32355,48 грн.ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 32355,48 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2013 року у справі №904/4729/13 (суддя Красота О.І.) позовні вимоги задоволено.
З Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнуто 32355,48 грн. плати за користування вагонами, 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.
За апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 року (головуючий суддя Прудніков В.В., судді Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.) скасоване. У задоволенні позову відмовлено.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 року, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2013 року залишити без змін.
Скаржник посилається на те, що постанова апеляційного суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заявник вважає, що апеляційним судом невірно викладені обставини справи, не в повній мірі досліджено і розглянуто по суті докази, не правильно застосовані норми статей 119, 125 Статуту залізниць України, пункти 3, 4, 9, 10, 12 Розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, Правила складання актів, Розділи, ІІІ, V Тарифного керівництва №1.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи взаємовідносини залізниці щодо подачі та забирання вагонів між ДП "Придніпровська залізниця" та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" регулюються договором №ПР/М-08-2/11-2476а НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Кривий Ріг Придніпровської залізниці" від 06.11.2008 року.
За накладними №№ 47887369, 478887179, 47889316, 47887229, 47861786, 47842786, 47887344, 47861919, 47887302, 47887237, 47887294, 47887211, 47887278, 47887286, 47887328, 47887195, 47861885, 47836358, 47836366, 47861935, 47861901, 47857974, 47861752, 47858006, 47857982, 47857990, 47844931, 47887252, 47887187, 47887161, 47887245, 47887351, 47889324, 47889118, 47887310, 47889217, 47861927, 47862024, 47858014, 47862016, 47861992, 47861679, 47861893, 47887385, 47889712, 47842802, 47842828, 47842851, 47842778, 47842760, 47861877, 47862008, 47861943, 47889191, 47889092, 47889175, 47889084 порожні вагони власності ДП "Трансгарант-Україна", ТОВ "Спецвагон Транслізінг" були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
На шляху прямування дані вагони були затримані через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію, про що складено наказ № 531 від 17.12.2012 року, відповідно до вимог пунктів 9, 10 розділу III Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 року № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458.
За час затримки вагонів, залізницею було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями плати ф.ГУ-46 №№ 03019004, 26129240, 28129247 на загальну суму 32355,48 грн.
Відомості плати за користування вагонами працівниками ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписано із запереченням: "З сумою за затримку не згодні. ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив із наступного.
Стаття 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із статтею 908 Цивільного кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.
Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.
Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов'язанні.
Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що наказ про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення був виданий через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станцією затримки Чортомлик, у порядку передбаченому пунктом 9, 10 розділу III Правил, складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 28 від 17.12.2012 року, та акт загальної форми ГУ-23 №973 від 17.12.2012 року. Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Кривий Ріг представникам комбінату вручено в порядку і строки, визначені, абзацом 4 пункту 10 розділу III Правил користування вагонами та контейнерами.
Позивач посилався на те, що на час прийняття наказу № 531 на станції Кривий Ріг була лише 1 вільна колія для обгону локомотивів, інші колії зайняті. Зайнятість прийомо - відправних колій по ст. Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Згідно п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 року № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Сервисы для юристов