ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2025року
м. Київ
справа № 161/3509/24
провадження № 51-3747 км 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 17 червня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62023140130000302, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Селісок Камінь-Каширського району Волинської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2025 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 286-1 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК Українидо покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на 6 років.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 змінено на тримання під вартою, взято під варту в залі суду.
Зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_6 : перебування його під вартою з дня затримання, тобто з 31.08.2023, по 24.11.2023 включно, із розрахунку, що одному дню тримання вартою відповідає один день позбавлення волі; перебування його під цілодобовим домашнім арештом з 24.11.2023 по 22.02.2024 включно, із розрахунку, що трьом дням цілодобового домашнього арешту відповідає один день позбавлення волі.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів та процесуальних витрат.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 17 червня 2025 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 30 серпня 2023 року, близько 23 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Audi А6», державний номерний знак
НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Єршова в м. Луцьку, в напрямку від вул. Карбишева до вул. Домни Гордіюк, зі швидкістю більше 50 км/год, поблизу будинку № 9Б по вул. Єршова у м. Луцьку, всупереч вимогам п.п.1.5, 1.10 (в частині значення термінів «дорожня обстановка», «небезпека для руху»), п.2.3 (підпунктів «б», «д»), п.п.12.3, 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху (далі - ПДР), які виразились в тому, що він своїми діями створив небезпеку для руху, був не уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, завчасно не реагував на її зміну, не зменшив швидкість транспортного засобу аж до його зупинки або безпечної швидкості для об`їзду пішоходів з моменту виникнення та виявлення небезпеки для руху та допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які в цей час рухались в попутному напрямку по смузі руху автомобіля. Після цього водій ОСОБА_6 не виконав обов`язки, визначені п.2.10 ПДР, та продовжив рух, намагаючись покинути місце пригоди, однак допустив зіткнення з автомобілем марки «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_2 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя які знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням його смерті, а пішохід ОСОБА_7 - отримав тілесні ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 286-1 КК України, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через м`якість.
В обґрунтування зазначає, що суд апеляційної інстанції, у порушення положень ст. 419 КПК України, фактично не надав належної оцінки всім доводам апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного застосування до ОСОБА_6 приписів ст. 69 КК України.
Зокрема, вказує, що суд першої інстанції призначив засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України за наявності лише однієї пом`якшуючої обставини, тоді як дана норма закону передбачає наявність кількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення.
Сервисы для юристов