Постанова ВГСУ від 17.12.2014 року у справі №923/351/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 923/351/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від позивачаСлюсар Д.В.,від відповідача Васильківська В.Є.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській областіна постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 рокуу справі№ 923/351/14 Господарського суду Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Електрозавод"доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській областіпровизнання зобов'язання за договором купівлі-продажу об'єкта припиненимВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Електрозавод" (далі - позивач, ПАТ "Електрозавод") звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (далі - відповідач), в якому просило визнати, що зобов'язання ПАТ "Електрозавод" як покупця за договором від 29.11.2005 року купівлі-продажу об'єкта групи Ж - "Пансіонат "Сонячний", що підлягає приватизації шляхом викупу, визначені цим договором, є припиненими в зв'язку з їх належним виконанням.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що покупець не використовував майно в підприємницькій діяльності, чим порушив умови пункту 5.5 договору щодо обов'язку використовувати придбане майно із збереженням профілю діяльності.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.04.2014 року (суддя Литвинова В.В.) в позові відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 року (судді: Гладишева Т.Я., Журавльов О.О., Савицький Я.Ф.) рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду про задоволення позову, мотивуючи скаргу порушенням апеляційним господарським судом норм ст. 203 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна", п. 5.1 Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду держмайна України від 19.08.1998 року № 1649 (надалі - Порядок № 1649), та розділу 7 Державних санітарних правил розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 року № 172.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 29.11.2005 року між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу об'єкта групи Ж - "Пансіонат "Сонячний", що підлягає приватизації шляхом викупу, за умовами якого продавець (відповідач) зобов'язався передати у власність покупця (позивача) об'єкт групи Ж державної власності - "Пансіонат "Сонячний", який не увійшов до статутного фонду ВАТ "Електрозавод", але знаходиться на його балансі, розташований за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Комсомольська, 5 (п. 1.1 договору).

Вартість майна, розрахунки його оплати, передача майна у власність позивача здійснено з дотриманням умов договору, і сторонами не оспорюється.

Згідно з п. 6.1 договору продавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль за виконанням покупцем умов цього договору протягом 5-ти років.

В розділі V договору визначені обов'язки покупця, серед яких є обов'язок останнього використовувати придбане майно із збереженням профілю діяльності (п. 5.5).

Профілі діяльності майна збережений, що визнається та не оспорюється сторонами.

Між сторонами існує спір щодо виконання умов пункту 5.5 договору купівлі-продажу об'єкту приватизації в частині використання майна, що й стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Відчуження майна, що перебуває у державній власності, шляхом приватизації регулюється Законом України "Про приватизацію державного майна", яким встановлено, що державний орган приватизації здійснює контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу (абз. 20 ч. 2 ст. 27 Закону).

Відповідно до п. 5.1 Порядку № 1649 зняття з контролю кожного конкретного договору здійснюється, зокрема, у разі отримання рішення суду про те, що зобов'язання покупця, визначені договором, слід вважати виконаними.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що зобов'язання відповідача за договором не можна вважити виконаними, оскільки обов'язок використовувати майно із збереженням профілю діяльності має на меті кожного літнього сезону здійснювати підготовку об'єкту до відпочинку, наявність в пансіонаті відпочиваючих, перебування приміщень у задовільному стані, проведення капітального ремонту, проте позивач не надав доказів саме використання придбаного майна, а також докази отримання дозволів на відкриття закладу до заїзду відпочиваючих, які передбачені Державними санітарними правилами розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я 19.06.1996 року №172.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції, беручи до уваги обставини, встановлені рішенням у справі № 14/457-ПД-08 за участю сторін про розірвання договору купівлі-продажу з підстав порушення покупцем умов пункту 5.5 договору, які відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України не доказуються при розгляді цієї справи, дійшов висновку про те, що зобов'язання покупця, визначені договором, слід вважати виконаними, і невикористання об'єкта групи Ж - "Пансіонату "Сонячний" за відсутності доказів зміни профілю його діяльності не є порушенням договору, оскільки за договором ПАТ "Електрозавод" брало на себе зобов'язання лише зберігати профіль придбаного об'єкту, тобто не змінювати його призначення та не використовувати за іншим цільовим призначенням, що не є тотожним зобов'язанню забезпечити функціонування вказаного об'єкту у визначений строк або його щорічну експлуатацію.

Вищий господарський суд України вважає, що такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, і доводи касаційної скарги не спростовують його, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а законну та обґрунтовану постанову апеляційного суду - без змін.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 року у справі № 923/351/14- без змін.

Головуючий суддя Гончарук П.А.Суддя Кондратова І.Д.СуддяСтратієнко Л.В.