Постанова ВГСУ від 17.12.2014 року у справі №920/383/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 920/383/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на рішення та постанову Господарського суду Сумської області від 30.04.2014 Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2014у справі№ 920/383/14 Господарського суду Сумської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Ромникомунтепло" Роменської міської радипростягнення 1967586,14 грн.за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: Говенько Ю.В., дов. від 12.11.2014 б/н

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Комунального підприємства "Ромникомунтепло" Роменської міської ради про стягнення 1704428,98 грн. основного боргу та 95926,03 грн. пені, 99833,40 грн. - 7% штрафу, 10397,07 грн. інфляційних збитків, 58225,46 грн. - 3% річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 14/2384/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 30.04.2014 у справі № 920/383/14 (суддя Коваленко О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., судді Медуниця О.Є., Терещенко О.І.), позов задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Ромникомунтепло" Роменської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 23981,51 грн. пені, 24958,35 грн. - 7% штрафу, 10397,07 грн. інфляційних збитків та 58225,46 грн. - 3% річних, 36439,69 грн. судового збору; провадження у справі № 920/383/14 в частині стягнення з відповідача 1704428,98 грн. основного боргу припинено; в іншій частині у позові відмовлено.

Не погоджуючись частково з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 30.04.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі № 920/383/14 в частині зменшення розміру пені на 71944,52 грн. та 7% штрафу на 74875,05 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача 71944,52 грн. пені та 74875,05 грн. 7% штрафу, у стягненні яких було відмовлено.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 30.09.2011 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - продавець) та Комунальним підприємством "Ромникомунтепло" Роменської міської ради (далі - покупець) було укладено договір на купівлю-продаж природного газу №14/2384/11 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язався приймати і оплачувати природний газ на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно із п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в жовтні 2011 року позивач передав відповідачу природний газ на суму 318121,18 грн., за який відповідач розрахувався частково у сумі 207154,18 грн., що стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій станом на 23.03.2012.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.06.2012 у справі № 5021/760/12 позовні вимоги НАК "Нафтогаз України" були задоволені в повному обсязі: з КП "Ромникомунтепло" Роменської міської ради стягнуто 110967,00 грн. основного боргу, 1715,12 грн. інфляційних втрат, 2616,64 грн. трьох процентів річних, 17121,87 грн. штрафу, 13550,92 грн. пені.

Після ухвалення вказаного рішення суду відповідач здійснив повну оплату заборгованості лише 07.12.2012, у зв'язку із чим позивачем донараховано 3% річних в сумі 1224,80 грн. за період з 24.03.2012 по 06.12.2012.

Судами першої та апеляційної інстанції також зазначено, що на виконання умов договору позивач з жовтня 2012 року по грудень 2012 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 2547090,50 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2012, від 25.12.2012, від 31.12.2012, зобов'язання по оплаті якого відповідачем не виконані.

Невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу у встановлені договором строки стало підставою звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача 1704428,98 грн. основного боргу, 95926,03 грн. пені, 99833,40 грн. штрафу, 10397,07 грн. інфляційних втрат, та 58225,46 грн. 3% річних.

Матеріали справи свідчать, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач сплатив суму основного боргу за договором у розмірі 1704428,98 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 85 від 17.03.2014, № 87 від 18.03.2014, № 89 від 19.03.2014, № 94 від 20.03.2014, № 96 від 21.03.2014, № 100 від 24.03.2014, № 102 від 26.03.2014, № 105 від 27.03.2014, № 107 від 28.03.2014, у зв'язку із чим місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення 1704428,98 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, встановивши факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого природного газу, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення процентів річних у розмірі 58225,46 грн. та 10397,07 грн. інфляційних втрат. Судові акти в цій частині сторонами не оскаржуються, а тому судом касаційної інстанції не перевіряються

Вирішуючи спір в частині стягнення суми пені та штрафу за порушення грошового зобов'язання, місцевий господарський відхилив заперечення відповідача щодо пропуску позивачем спеціального річного строку позовної давності за вимогами про стягнення пені та штрафу, та, дійшовши висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки на 75 %, частково задовольнив вказані вимоги і стягнув з відповідача штраф у розмірі 24958,35 грн. та пеню у розмірі 23981,51 грн.

Суд апеляційної інстанції погодився із вказаним висновком суду першої інстанції.

Правомірність зменшення заявлених до стягнення сум штрафу та пені є предметом касаційного оскарження у цій справі.

Згідно із статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

При цьому суд касаційної інстанції не зв'язаний доводами касаційної скарги щодо порушення чи неправильного застосування нижчими судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права та може встановлювати порушення чи неправильне застосування відповідних норм, на які не було посилання в такій скарзі.