ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2014 року Справа № 908/1879/14
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Студенця В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
на рішення господарського суду Запорізької області від 06.08.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 р.
у справі № 908/1879/14 господарського суду Запорізької області
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
"Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"
про стягнення 190 839,13 грн.
за участю представників:
ПАТ "СК "УНІКА" - Амєліна О.О.;
ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" - Барков С.Є.;
в с т а н о в и л а :
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" 190 839,13 грн. в рахунок відшкодування заподіяної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в силу ст. 27 Закону України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР "Про страхування", ст. 993 ЦК України, до нього, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (т.1 а.с.3-5).
Відповідач у справі - ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що вини самого відповідача та його працівника у заподіянні позивачу шкоди немає. Отже, відповідач зазначає, що, в розумінні ст. 1188 ЦК України, він не є особою, право регресної вимоги до якої перейшло до позивача (т.1 а.с.127-132).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.08.2014 р. у задоволенні позову відмовлено (т.2 а.с.14-16).
Вважаючи заявлені позовні вимоги безпідставними, суд першої інстанції виходив з того, що відсутній склад правопорушення, який передбачає відповідальність у вигляді відшкодування заподіяної шкоди, оскільки відсутня вина відповідача або його працівника у заподіянні позивачу шкоди.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 р. рішення господарського суду Запорізької області від 06.08.2014 р. залишено без змін (т.2 а.с.38-43).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "СК "УНІКА" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а заявлений позов задовольнити.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т.2 а.с.49-51).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Під час вирішення спору у даній справі та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.
30.05.2013 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Транс" укладені договори добровільного комплексного страхування на транспорті № 006131/4095/000001 та № 006131/4095/000002, за умовами яких ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" застраховано майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією автомобілів марки "Вольво", державний номер АА 8442 МТ та марки "Вольво", державний номер АА 8443 МТ.
Сервисы для юристов