Постанова ВГСУ від 17.12.2014 року у справі №904/9216/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 904/9216/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Мирошниченка С.В.

за участю представників:

Позивача: Гузікова В.В., дов. № б/н від 01.10.2014 року;

Відповідача: Пащука В.В., дов. № 12 від 01.01.2014 року;

Третьої особи: Лемця В.В., дов. № ЦУПП-117 від 25.06.2014 року;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУДТРЕЙД" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 року

у справі № 904/9216/13 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУДТРЕЙД"

до державного підприємства "Придніпровська залізниця"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"

про стягнення 375 530,25 грн.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУДТРЕЙД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства "Придніпровська залізниця", просило стягнути з відповідача 375 530,25 грн. збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг № Пр/Пд-05130/ПШ/НЮ2197дч від 19.05.2005 року(т. 1, а.с. 2-7).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" (т. 1, а.с. 93-94).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2014 року (головуючий Первушин Ю.Ю., судді Золотарьова Я.С., Кармазіна Л.П.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 року (головуючий Сизько І.А., судді Герасименко І.М., Кузнецова І.Л.) (т. 2, а.с. 49-52) у задоволенні позову відмовлено (т. 1, а.с. 226-232).

Оскаржені судові акти мотивовано недоведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУДТРЕЙД" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити (т. 2, а.с. 63-74).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.12.2014 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУДТРЕЙД" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.12.2014 року (т. 2, а.с. 61-62).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.12.2014 року розгляд касаційної скарги відкладено на 17.12.2014 року.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.05.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУДТРЕЙД" та державного підприємства "Придніпровська залізниця" було укладено договір № Пр/Пд-05130/ПШ/НЮ2197дч, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався прийняти від замовника певну лісопродукцію (шпала (І тип)) і провести на Новомосковському шпалопросочувальному заводі державного підприємства "Придніпровська залізниця" просочення кам'яновугільним маслом та укріпити їх металевими шпильками, а замовник зобов'язався сплатити відповідну суму на умовах даного договору (п. 1.1-1.3 договору) (т. 1, а.с. 14-16).