ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2015 року Справа № 5004/1113/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Білошкап О.В., суддів -Жукової Л.В., Погребняка В.Я.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 у справі № 5004/1113/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинькисень ЛХЗ" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк",-
в с т а н о в и в:
Ухвалою господарського суду Волинської області від 23 червня 2015 року (суддя Шум М.С.) у справі №5004/1113/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинькисень ЛХЗ", фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк" відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про стягнення оплати послуг арбітражного керуючого.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 (колегія суддів: Мамченко Ю.А. - головуючий, Павлюк І.Ю., Дужич С.П.) апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, ухвалу господарського суду Волинської області від 23.06.2015 року скасовано, клопотання ОСОБА_5 від 15.05.2015 року задоволено, стягнуто з ініціюючого кредитора ТОВ "Волинькисень ЛХЗ" (код ЄДРПОУ 31881215, м.Луцьк, вул.Кременецька, 31) на користь ФОП ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) оплату послуг арбітражного керуючого за період здійснення повноважень розпорядника майна ТОВ "Доброслав-Луцьк", а саме за період з 11.09.2012 року по 19.07.2013 року на суму 14303,26 грн., стягнуто з ініціюючого кредитора ФОП ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, АДРЕСА_2) на користь ФОП ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) оплату послуг арбітражного керуючого за період здійснення повноважень розпорядника майна ТОВ "Доброслав-Луцьк", а саме за період з 11.09.2012 року по 19.07.2013 року на суму 8942,74 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 скасувати, а ухвалу господарського суду Волинської області від 23.06.2015 залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме, ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 10.09.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав - Луцьк".
Ухвалою господарського суду Волинської області від 16.12.2014 року розпорядником майна у справі про банкрутство ТзОВ "Доброслав-Луцьк" призначено ОСОБА_8.
Ухвалою місцевого господарського суду від 17.02.2015 року було задоволено клопотання арбітражного керуючого та затверджено оплату послуг арбітражного керуючого ОСОБА_5 в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 11.09.2012 року по 19.07.2013 року.
18 травня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суді першої інстанції з клопотанням від 15.05.2015 року про стягнення з ініціюючих кредиторів, а саме, Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинькисень ЛХЗ" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 оплату послуг арбітражного керуючого за здійснення повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство ТзОВ "Доброслав-Луцьк" за період з 11.09.2012 року по 19.07.2013 року в сумі 23246 грн. 00 коп.
Відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_5 від 15.05.2015 року про стягнення оплати послуг арбітражного керуючого, суд першої інстанції послався на те, що кошти, отримані від здійснення діяльності арбітражного керуючого не можуть бути стягнуті на користь фізичної особи-підприємця.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Переглянувши справу в апеляційному порядку згідно ст.ст. 99,101 ГПК України та скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаного клопотання ОСОБА_5 та стягнення з ініціюючих кредиторів ТОВ "Волинькисень ЛХЗ" та ФОП ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_5 оплату послуг арбітражного керуючого за період здійснення повноважень розпорядника майна ТОВ "Доброслав-Луцьк", а саме, за період з 11.09.2012 року по 19.07.2013 року, пославшись на принцип пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
19.01.2013 року набрав чинності Закон України № 4212-VI від 22.12.2011 року "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено в новій редакції.
Відповідно до пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.
Оскільки провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Доброслав - Луцьк" порушено 10.09.2012 року, то при розгляді даної справи застосовується Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції до 19.01.2013 року.
Відповідно до пункту 4 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року) арбітражний керуючий має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, в своєму клопотанні ОСОБА_5 просив стягнути з ініціюючих кредиторів - ТзОВ "Волинькисень ЛХЗ", фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 оплату послуг арбітражного керуючого за період здійснення повноважень розпорядника майна боржника за період з 11.09.2012 року по 19.07.2013 року в сумі 23246 грн. 00 коп., посилаючись на статтю 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 року.
Згідно пункту 12 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.
Таким чином, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.
Згідно пункту 14 вищевказаного Закону оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.
Згідно частини 4 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кількість голосів на комітеті кредиторів визначається пропорційно кількості грошових вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.
Відповідно до пункту 1 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює черговість задоволення вимог кредиторів, у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та ліквідаційної комісії, в тому числі - витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).
Згідно пункту 3 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
Сервисы для юристов