ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2016 року Справа № 920/934/15
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.05.2016 (головуючий суддя Івакіна В.О., судді Россолов В.В., Тихий П.В.)на рішенняГосподарського суду Сумської області від 12.01.2016 (головуючий суддя Жерьобкіна С.А., судді Соп'яненко О.Ю., Зражевський Ю.О.)у справі№ 920/934/15 Господарського суду Сумської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Надія" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 180.000,00 грн.,за участю представниківпозивачаАлфімов В.В.,відповідачане з'явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Сумської області від 12.01.2016 у справі №920/934/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2016, відмовлено в задоволенні позову про стягнення з ФОП ОСОБА_4 180.000,00 грн. безпідставно набутих коштів.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 241, 640, 795, 1213 ЦК України, ст.ст. 283, 284 ГК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 4-3, 43, 111-28 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про подальше схвалення позивачем договору оренди від 03.01.2011, який було підписано з боку позивача невстановленою особою.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.01.2011 між Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" (орендар) було укладено договір оренди складського приміщення, згідно з умовами якого орендодавець протягом тижня з дня підписання договору передає, а орендар приймає у строкове платне користування складське приміщення розташоване у АДРЕСА_1, загальною площею 227,4 кв. м.
Вказане майно перебуває у власності орендодавця на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 17.07.2008, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.07.2008 за № НОМЕР_2.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно загальна площа об'єкта складає 417,1 кв. м, житлова площа - 124,9 кв. м. З технічного паспорту на вказане приміщення вбачається, що в будинку за вказаною адресою наявне складське приміщення.
Згідно з п. 2.4 вказаного договору приймання-передача майна здійснюється на підставі акта приймання-передачі.
Акт приймання-передачі орендованого майна між сторонами підписаний не був.
За користування орендованим майном орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 7.500,00 грн. за місяць (п. 2.1 договору).
Орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця по закінченню терміну дії даного договору (п. 2.2 договору).
Термін дії договору встановлений п. 5.4 договору до 31.12.2012.
На виконання умов договору 27.09.2012 ТОВ "Надія" перерахувало орендодавцю грошові кошти в сумі 180. 000,00 грн. на підставі виставленого рахунку № 8 від 26.09.2012 за оренду складського приміщення, про що свідчить платіжне доручення №1265 від 27.09.2012.
В липні 2015 року, вважаючи, що перераховані грошові кошти в розмірі 180.000,00 грн. були набуті ФОП ОСОБА_4 безпідставно, ТОВ "Надія" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом про їх стягнення.
В обґрунтування позову ТОВ "Надія" посилається на те, що договір оренди (найму) приміщення між сторонами не укладався, нерухоме майно в оренду не передавалось, акти приймання-передачі наданих послуг з оренди нерухомого майна не складались і будь-яким майном відповідача позивач не користувався. У зв'язку з цим у відповідача відсутні правові підстави для утримання перерахованих коштів в сумі 180.000,00 грн., які повинні бути повернені товариству згідно з приписами ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що кошти в сумі 180.000,00 грн. набуті відповідачем за наявності правової підстави. Врахувавши договірний характер правовідносини сторін, суди також відзначили неможливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком судів з огляду на таке.
Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 204 ЦК України договір оренди, укладений між його сторонами як цивільно-правовий правочин, є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлено законом та він не визнаний судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Сервисы для юристов