Главная Сервисы для юристов База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 17.08.2016 року у справі №916/3207/15

Постанова ВГСУ від 17.08.2016 року у справі №916/3207/15

10.02.2017
Автор:
Просмотров : 295

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № 916/3207/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

позивача - Щукіна О.С.,

відповідача - не з'явився,

ОСОБА_3 - не з'явився

ОСОБА_4 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016

та на рішення господарського суду Одеської області від 05.02.2016

у справі № 916/3207/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛІАНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікарт"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3,

ОСОБА_4

про стягнення вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства у розмірі 13 250,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛІАНА" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікарт" про стягнення вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства у розмірі 13 250,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2015 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.12.2015 за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача іншого учасника ТОВ "Нікарт" - ОСОБА_4.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.02.2016 (суддя Волков Р.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 (колегія суддів у складі: суддя Мирошниченко М.А. - головуючий, судді Воронюк О.Л., Лашин В.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Нікарт" вартість частини майна ТОВ "Нікарт" пропорційну частці учасника - ОСОБА_3 в статутному капіталі ТОВ "Нікарт" на користь ТОВ "ВЕЛЛІАНА" у розмірі 4 650,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Приймаючи рішення, господарські суди виходили з того, що факт наявності у ОСОБА_3 заборгованості перед ТОВ "ВЕЛЛІАНА" у розмірі 11 012 340,00 грн. встановлено рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014 у справі № 522/17764/14-ц. Однак, здійснити стягнення на користь ТОВ "ВЕЛЛІАНА" за рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014 не є можливим у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_3 майна, на яке може бути звернуто стягнення. Водночас ОСОБА_3 є власником частки у статутному капіталі ТОВ "Нікарт" в розмірі 50%, тому єдиним шляхом задоволення майнових вимог ТОВ "ВЕЛЛІАНА" до ОСОБА_3 є стягнення вартості частини майна ТОВ "Нікарт", пропорційної частці ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ "Нікарт", що згідно з балансом ТОВ "Нікарт" складеного на 30.07.2015 становить 4 650,00 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016, рішення господарського суду Одеської області від 05.02.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 43, 35, 101 ГПК України, ст. 223 ЦПК України, ст. 149 ЦК України, ст. 57 Закону України "Про господарські товариства". Так, скаржник зазначає про те, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2014 у цивільній справі № 522/17764/14-ц, яким було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "ВЕЛЛІАНА" суму боргу в розмірі 11 012 340,00 грн., на час винесення оскаржуваного рішення у даній справі, в силу положень ч. 1 ст. 233 ЦПК України, не набрало законної сили, а відтак, у господарського суду Одеської області не було підстав вважати встановленими обставини щодо неналежного виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань перед ТОВ "ВЕЛЛІАНА" та наявності в нього заборгованості в розмірі 11 012 340,00 грн. й посилатися у цьому зв'язку на ст. 35 ГПК України. На думку скаржника, господарським судом апеляційної інстанції безпідставно відхилено клопотання ОСОБА_3 про залучення до матеріалів справи копії ухвали апеляційного суду Одеської області від 15.01.2016 та копії постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.02.2016, відповідно до якої виконавчий лист № 522/17764/14-ц, виданий Приморським районним судом м. Одеси 28.01.2015 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ "ВЕЛЛІАНА" суми боргу в розмірі 11 012 340,00 грн. за іпотечним договором було повернуто до органу, що його видав та було припинено чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення. Враховуючи викладене, скаржник зазначив, що оскільки на момент винесення рішення господарського суду Одеської області від 05.02.2016, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2014 про стягнення на користь ТОВ "ВЕЛЛІАНА" грошових коштів не набрало законної сили, ТОВ "ВЕЛЛІАНА" не є кредитором ОСОБА_3, а тому підстав для часткового задоволення позову про стягнення вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, у господарського суду першої інстанції не було.

У відзивах на касаційну скаргу ОСОБА_4 та ТОВ "ВЕЛЛІАНА" просять постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 05.02.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку позивача та третьої особи, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки наявність заборгованості ОСОБА_3 перед позивачем підтверджується наявними матеріалами справи.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст