ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2016 року Справа № 911/394/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДанилової М.В., суддівДанилової Т.Б., Корсака В.А.за участю представників:позивачаТиторчук С.Ф. (дов. від 04.01.2016 р.)відповідачаХрапаль М.В. (дов. від 05.01.2016 р.) Родіна Т.М. (дов. від 07.01.2016 р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 рокуу справі №911/394/16 Господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна"доФермерського господарства "Мрія"проспонукання до виконання умов договору
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фермерського господарства "Мрія" про спонукання до виконання умов договору, а саме зобов'язання відповідача затвердити звіт повіреного, складений до договору доручення № 21/03-1Д від 21.03.2011 р.
Рішенням господарського суду Київської області від 30.03.2016 р. у даній справі (суддя Христенко О.О.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Своє рішення місцевий господарський суд обґрунтував тим, що позивач не довів факт виконання умов договору доручення від 21.03.2011 р. №21/03-1Д та всіх дій, зазначених у звіті повіреного від 01.07.2012 р., а тому відсутні правові підстави зобов'язувати відповідача затверджувати зазначений звіт.
Також, місцевий господарський суд керувався обставинами, які були встановлені в рішенні господарського суду Київської області від 05.03.2015 р. у справі №911/5484/14, яке набрало законної сили.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 р. (колегія суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльова С.І., Шапран В.В.), рішення господарського суду Київської області від 30.03.2016 р. - залишено без змін, але з інших підстав.
Підставою для відмови у задоволенні позову став той факт, що на думку суду апеляційної інстанції обраний позивачем спосіб захисту не призведе до відновлення порушених прав позивача, і є нічим іншим ніж встановлення юридичного факту належного виконання позивачем умов договору.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.08.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
У відзиві представник Фермерського господарства "Мрія" обґрунтовує свою позицію щодо даної касаційної скарги, та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 17.08.2016 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.03.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна" (повірений) та Фермерським господарством "Мрія" (довіритель) було укладено договір доручення № 21/03-1Д.
Відповідно до умов п. 1.1 договору довіритель доручає, а повірений зобов'язується від імені довірителя вчинити комплекс необхідних правочинів для облаштування на належній довірителю земельній ділянці, зони зеленого туризму, а саме: пляжу із повним комплексом зручностей та комунікацій.
Пунктом 1.2 договору визначено, що повірений має забезпечити заходи необхідні для досягнення результату, в тому числі: розробку стилістики; розробку та затвердження проектної документації та бізнес-планів; отримання необхідних дозволів та погоджень; замовлення, закупівлю та/або виготовлення матеріалів, устаткування та інвентарю; залучення будівельних компаній або робітників; контроль за ходом робіт; фінансування робіт; прийняття виконаних робіт від контрагентів; введення об'єкту в експлуатацію, тощо.
Умовами п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору визначено, що повірений у 5-ти денний термін після досягнення результатів визначених у п. 1.1 договору, зобов'язаний подати довірителю письмовий звіт з додатком підтверджувальних документів як фінансового так й іншого характеру. Подання звіту не залежить від вимоги довірителя та надання йому інформації про хід виконання договору. Довіритель зобов'язаний прийняти звіт повіреного та затвердити його в термін 5 днів. За наявності заперечень за звітом довірителя повинен повідомити про них повіреного.
Розділом 5 договору "Розрахунки за договором" визначено, що ціна за договором складається із загальної вартості правочинів вчинених за участю повіреного на виконання договору та вартості послуг повіреного. Довіритель зобов'язаний відшкодувати повіреному всі витрати вчинені останнім. Довіритель зобов'язаний оплатити послуги повіреного в розмірі визначеному в додатковій угоді. Довіритель повинен сплатити повіреному суми, визначені п.п. 5.2, 5.3 договору, не пізніше п`яти днів з моменту затвердження звіту довірителем.
30.12.2011 р. між Фермерським господарством "Мрія" (довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна" (повірений) було укладено додаткову угоду №2 до договору доручення №21/03-1Д від 21.03.2011 р.
У пункті 2.2 вищевказаної угоди сторони визначили, що договір укладено строком до 31.12.2013 р.
З позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна" вбачається, що ним, на виконання умов договору доручення від 21.03.2011 р. №21/3-1Д, були вчинені всі необхідні правочини для облаштування зони зеленого туризмі, а саме: пляжу із повним комплексом зручностей та комунікацій, на загальну суму 2 155 061, 82 грн.
На підставі вищевказаних дій, позивач направив на адресу відповідача звіт повіреного від 01.07.2012 р., який просив прийняти за затвердити.
Однак, відповідачем дії щодо затвердження звіту повіреного від 01.07.2012 р. вчинені не були, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна" до суду з даним позовом.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального колегія суддів зауважує про наступне.
Так, стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сервисы для юристов