Постанова ВГСУ від 17.08.2016 року у справі №910/30631/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № 910/30631/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Студенця В.І., Черкащенка М.М., за участі представників відповідача С. Єршової (дов. від 18.04.2014), Ю. Громніцького (дов. від 13.05.2014), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 17 лютого 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 травня 2016 року у справі № 910/30631/15 за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про внесення змін до договору,

УСТАНОВИВ: У грудні 2015 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про внесення змін до укладеного між сторонами договору від 4 січня 2013 року № 13-215-ВТВ купівлі-продажу природного газу та викладення в новій редакції пункту 6.1. статті 6 "Порядок та умови проведення розрахунків", а саме:

"Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень пункту 6.2. договору.

Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між продавцем і покупцем.

У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акта приймання-передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

У будь якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 1 березня 2017 року.

Дата остаточного розрахунку переглядається за ініціативою однієї із сторін у разі істотної зміни обставин, зокрема:

- зміни тарифу на транспортування природного газу;

- підвищення цін на природний газ;

- прийняття або неприйняття органами державної влади наказів, розпоряджень, постанов тощо, які прямо чи опосередковано стосуються взаємовідносин сторін.

Сторона, яка отримала пропозицію про заміну строків остаточних розрахунків за договором, зобов'язана у двадцятиденний строк розглянути її та надати відповідь на таку пропозицію.

У разі наявності розбіжностей з даними пропозиціями, сторона, яка не згодна з пропозиціями, передає питання врегулювання розбіжностей до суду у двадцятиденний строк.

Якщо сторона, яка одержала пропозицію, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності чи не надасть відповіді на пропозиції, то пропозиції другої сторони щодо зміни строків розрахунків вважаються прийнятими".

Статті 11 "Строк дії договору", а саме:

"Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до 1 березня 2017 року".

Відповідач позов не визнав, посилаючись на невідповідність його вимог статті 652 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17 лютого 2016 року (суддя Ю. Підченко), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 травня 2016 року, позов задоволено.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить рішення та постанову скасувати з підстав порушення господарськими судами статті 181 Господарського кодексу України, статей 617, 627, 629, 642, 651, 652 Цивільного кодексу України, статті 9 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", статті 15 Закону України "Про ціни та ціноутворення", статей 4, 42, 22, 43, 83 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

У судовому засіданні з 10 до 17 серпня оголошувалася перерва.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Господарськими судами встановлено, що 4 січня 2013 року сторони уклали договір № 13-215-ВТВ на купівлю-продаж природного газу (далі- договір). Контрагенти неодноразово вносили зміни до договору шляхом укладання додаткових угод.

Умовами договору сторони погодили, що публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз (продавець) передає публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (покупець) у період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року природний газ для виробничо-технологічних втрат та нормованих втрат покупця; у обсязі до 106 836, 802 тис. м3, у тому числі: у 2013 році - 18 907, 577 тис. м3; у 2014 році - 33 280, 225 тис. м3; у 2015 році - 54 649, 00 тис. м3 (пункт 2.1 договору в редакції додаткової угоди № 12); кількість газу, яка передається покупцеві, визначається згідно "Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами", затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 року № 264, "Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об'єму газу до стандартних умов", затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595 та "Положення про порядок визначення граничних обсягів виробничо-технологічних витрат і нормованих втрат природного газу, що виникають у газорозподільних мережах", затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 жовтня 2004 року № 668 (пункт 4.1. договору в редакції додаткової угоди № 4); ціна (граничний рівень ціни) на газ установлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (пункт 5.1. договору); до сплати ціна за 1 000 м3 газу становить 6 600 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 відсотки; податок на додану вартість за ставкою - 20 відсотків; до ціни газу додається тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами - 331 грн 90 коп., крім того податок на додану вартість - 20 відсотків; до сплати ціна за 1 000 м3 газу - 7 063 грн 90 коп., крім того податок на додану вартість - 20 відсотків - 1 412 грн 78 коп., усього з податком на додану вартість - 8 476 грн 68 коп. (пункт 5.2. договору в редакції додаткової угоди № 17); оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень пункту 6.2. договору; остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між продавцем і покупцем; у разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акта приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу; у будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу (пункт 6.1 договору в редакції додаткової угоди від 22 грудня 2014 року № 11); договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на правовідносини, що фактично склалися між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення"(стаття 11 договору в редакції додаткової угоди від 22 грудня 2014 року № 11).

Договір укладено відповідно до типової форми договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу), яку затверджено постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 5 липня 2012 року № 849.

Встановлення тарифів на розподіл природного газу належить до повноважень Національної комісії регулювання електроенергетики України відповідно до пункту 7 частини 3 статті 4 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (втратив чинність 1 жовтня 2015 року) та частин 3 і 6 статті 4 Закону України "Про ринок природного газу".

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 23 листопада 2011 року № 737"Про визначення розмірів нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах" (далі - наказ № 737) газорозподільні підприємства самостійно, згідно з методиками зазначеними у пункті 1 наказу, розраховують річні обсяги нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат (далі - ВТВ та ВТР) природного газу на календарний рік, та не пізніше 2 місяців до початку року подають їх на затвердження до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Пунктом 1.3 цього наказу визначено, що на підставі даних, отриманих від газорозподільних підприємств щодо розрахованих річних обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України впродовж місяця затверджує щодо кожного газорозподільного підприємства розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на наступний календарний рік.