Постанова ВГСУ від 17.08.2016 року у справі №909/573/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № 909/573/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2016у справі № 909/573/15 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4до1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, 2) Хутір-Будилівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, 3) Відділу Держгеокадастру у Снятинському районі Івано-Франківської областіпровизнання недійсним та скасування рішення

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаОСОБА_4- - відповідача-1не з'явився- - відповідача-2не з'явився- - відповідача-3не з'явивсяВ С Т А Н О В И В:

В травні 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Хутір-Будилівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, Відділу Держгеокадастру у Снятинському районі Івано-Франківської області, в якій просила суд визнати недійсним та скасувати рішення сесії Хутір-Будилівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" від 22.04.2010 № 273-27/2010.

Позов обґрунтовано тим, що спірне рішення не відповідає вимогам діючого земельного законодавства та порушує права позивача, як землекористувача.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 06.10.2015 (суддя Шіляк М.А.) у даній справі позов задоволено повністю. Судове рішення мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 (головуючий Кузь В.Л., судді: Данко Л.С., Малех І.Б.) вказане рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю. Судові витрати по оплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладено на позивача.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на не правильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, Хутір-Будилівська сільська рада Снятинського району Івано-Франківської області, Відділ Держгеокадастру у Снятинському районі Івано-Франківської області не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі поданих до матеріалів справи доказів судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням № 273-27/2010 від 22.04.2010 Хутір-Будилівська сільська рада затвердила Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3417 га для обслуговування складських приміщень та доручила сільському голові заключити договір оренди земельної ділянки.

22.04.2010 між Хутір-Будилівською сільською радою Снятинського району та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3417 га для обслуговування складських приміщень, за адресою: АДРЕСА_1.

28.12.2010 Хутір-Будилівська сільська рада Снятинського району прийняла рішення № 27-2/2010 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення", яким вирішила, зокрема, продати Фізичній особі-підприємцеві ОСОБА_5 вказану земельну ділянку та зобов'язала виготовити державний акт.

16.03.2011 між Хутір-Будилівською сільською радою Снятинського району та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено відповідний договір купівлі-продажу.

28.12.2012 на підставі рішення Хутір-Будилівської сільської ради від 22.04.2010 № 273-27/10 на ім'я ОСОБА_5 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 28.12.2012, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 262520001002655.

Відповідно до витягів про реєстрацією права власності на нерухоме майно від 23.10.2003 право власності на складські приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у ОСОБА_5 виникло на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 08.09.2003, а право власності в позивача на деревообробний цех за цією ж адресою виникло на підставі договору купівлі-продажу 19.04.2004 (а.с.18).

В позові позивач послався на те, що він є власником нежитлових приміщень деревообробного цеху та складів, розташованих у АДРЕСА_1, на земельній ділянці, площею 0,3881 га. В процесі оформлення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки Відділ Держземагенства Снятинського району відмовив йому у погодженні проекту з огляду на те, що земельна ділянка, яка надавалася йому у користування та планувалася для подальшого відведення, частково накладається на частину земельної ділянки (0,01 га), право власності на яку було оформлено за відповідачем-1 - Приватним підприємцем ОСОБА_5 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2. Під час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порушення статті 198 ЗК України не було погоджено меж земельної ділянки з позивачем, як суміжним землекористувачем.

Позивач також зазначив, що у користування ФОП ОСОБА_5 неправомірно перейшла земельна ділянка площею 0,01 га, на якій розміщений його деревообробний цех. Неправомірність використання ФОП ОСОБА_5 цієї земельної ділянки та незаконність її переходу до останнього підтверджується актами перевірки Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області від 26.10.2012, від 15.04.2013 і її листами від 29.10.2012 № 04-01/1141, 19.04.2013 № 04/01-1379 та матеріалами прокурорської перевірки.

У зв'язку з наведеним, позивач вважає рішення Хутір-Будилівської сільської ради № 273-27/2010 від 22.04.2010 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_5 протиправним та таким, що підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи у позові, апеляційний господарський суд послався на те, що оспорюване рішення сесії Хутір-Будилівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області прийняте у відповідності до вимог чинного на час прийняття рішення земельного законодавства.

До такого висновку суд дійшов виходячи з того, що право позивача на користування земельною ділянкою площею 0,3881 га за адресою: АДРЕСА_1 не оформлено у встановленому законом порядку, позивачем не доведено, що необхідна для обслуговування його об'єктів нерухомості земельна ділянка згідно з встановленими нормами накладається на земельну ділянку відповідача-1 - ФОП ОСОБА_5

Колегія суддів не погоджується із наведеними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Права користування та права власності на землю унормовано Главами 5, 14 розділу ІІІ Земельного кодексу України. Підстави набуття права на землю визначені статтею 116 Земельного кодексу України.

За приписами наведеної норми (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами статті 20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності у разі, зокрема, надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою. Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України (статті 25, 29, 30 Закону України "Про землеустрій").

Згідно з приписами статті 50 названого Закону проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів); розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.