Постанова ВГСУ від 17.06.2015 року у справі №911/3706/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року Справа № 911/3706/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівАкулової Н.В., Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман-Стайл" та Дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) комбінованого типу "Чебурашка" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської областіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.03.2015у справі№ 911/3706/14господарського судуКиївської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Флагман-Стайл"доДошкільного навчального закладу (ясла-садочок) комбінованого типу "Чебурашка" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської областіпростягнення заборгованостіза участю представників:

позивача: Роспотнюк В.О., Мохонько О.А., дов. від 05.02.2015;

відповідача: Гонж Т.П., завідуюча; Цвід О.І., дов. від 27.01.2015;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.09.2014 у справі №911/3706/14 (суддя Скутельник П.Ф.) позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко А.І., судді - Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) рішення Господарського суду Київської області від 29.09.2014 у справі №911/3706/14 змінено та резолютивну частину викладено в новій редакції.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині зменшення суми пені, яка підлягає до стягнення з відповідача. В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

З касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду звернувся і відповідач. У своїй скарзі відповідач просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу позивача від відповідача не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Відзив на касаційну скаргу відповідача від позивача не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають

задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ "Флагман-Стайл" (Підрядник) та ДНЗ (ясла-садок) комбінованого типу "Чебурашка" (Замовник) 23.10.2013 укладений договір підряду № 17, за умовами якого Підрядник зобов'язався за завданням Замовника в обсязі, визначеному у кошторисі, на свій ризик, власними силами та/або залученими силами та засобами виконати і передати Замовнику роботи по капітальному ремонту окремих приміщень ДНЗ "Чебурашка" за адресою: м. Вишневе, вул. Жовтнева, 41, у вигляді приміщення гладильні, сушарки, маніпуляційної, пральні (в т.ч. ремонт електромережі пральні) та заміні і опорядженню вікон, а Замовник зобов'язався прийняти від Підрядника виконані (закінченні) роботи та вчасно оплатити їх вартість.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що загальна вартість робіт на день укладання договору, що визначена сторонами у твердій договірній ціні становить 414737,00грн, в т.ч. ПДВ - 69122,83 грн.

Передплату в розмірі 30 % (124421,10 грн) від вартості робіт Замовнику необхідно сплатити після отримання спеціалізованої державної експертизи (п. 4.1 договору).

Замовник зобов'язаний протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня відправлення повідомлення від Підрядника про закінчення робіт та готовності до передачі робіт Замовнику, сплатити решту, тобто 70 % (290315,90 грн), виконаних Підрядником робіт за цим договором. Підрядник зобов'язаний негайно повідомити Замовника про закінчення робіт та готовність до передачі робіт Замовнику, шляхом надсилання письмового повідомлення Замовнику (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що оплата вартості за виконані роботи здійснюється Замовником шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, сума яких визначена у п. 3.1 цього договору, на поточний банківський рахунок Підрядника, що вказаний у розділі 17 цього договору.

Відповідно до п. 4.4 договору, виконані роботи вважаються оплаченими Замовником, з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника.

Строк виконання робіт становить приблизно 60 (шістдесят) календарних днів та не більше 2 (двох) місяців, від дня підписання сторонами акта приймання-передачі будівельного майданчика, згідно з графіком виконання робіт та діє до 31.12.2013 (п. 5.2 договору).

Сторонами без будь-яких зауважень та заперечень 29.10.2013 підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року та акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 414737,00 грн.

Проте, як встановили суди попередніх інстанцій, відповідач в порушення умов договору, прийнявши у позивача виконанні останнім за договором підрядні роботи без будь-яких зауважень щодо якості, вартості, обсягів та строків виконання підрядних робіт, в порушення вимог пунктів 2.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 вартість виконаних робіт не оплатив, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 414737,00 грн, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Також, окрім суди основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 49823,35 грн, 3% річних в сумі 8181,11 грн та пеню в сумі 31849,53 грн.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з положень ЦК України, ГК України та надавши оцінку всім матеріалам справи в сукупності дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.