Постанова ВГСУ від 17.06.2015 року у справі №910/21513/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року Справа № 910/21513/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивачаМакаренко Т.В. (дов. від 26.05.2014 р.)відповідача Харченко К.І. (дов. від 24.04.2015 р. №295)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Сонячне насіння"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 р.у справі № 910/21513/14 господарського суду міста Києваза позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячне насіння"простягнення боргу за послуги зберігання зерна у розмірі 139 061,24 грн.

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячне насіння" про стягнення боргу у розмірі 139061,24 грн. за послуги зберігання зерна кукурудзи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, між ним та відповідачем було укладено правочини щодо зберігання 3000 тонн зерна кукурудзи, яка належить відповідачу.

У правовідносинах зберігання зерна Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність" діяло у якості зернового складу та прийняло 3000 тонн кукурудзи на зберігання: 2000 тонн відповідно до умов договору складського зберігання №14/03-1-14 від 14.03.2014 р. і складської квитанції №69 від 17.03.2014 р. та 1000 тонн відповідно до акту №8 приймання-передавання зерна від 07.04.2014 р., складської квитанції №72 від 07.04.2014 р., прейскуранту цін від 02.01.2014 р.

Однак, в порушення умов договорів та норм чинного законодавства, за твердженням позивача, відповідач не виконав свої зобов'язання за вказаними правочинами, оплату послуг за зберігання зерна не здійснив, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 139061,24 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2014 р. у даній справі (суддя Грєхова О.А.), позовні вимоги задоволено частково: стягнуто на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" 127188, 39 грн. основного боргу та 2543, 77 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів Куксової В.В., Яковлєва М.Л.), рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 р. залишено без змін, з тих же підстав.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячне насіння" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В обґрунтування своєї касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячне насіння" посилається на те, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено всіх доказів та встановлено всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2015 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячне насіння" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.05.2015 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.05.2015 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячне насіння" відкладено на 17.06.2015 р. та продовжено строк розгляду на 15 днів.

У поясненнях на касаційну скаргу Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність" надає додатково пояснення по справі та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У поясненнях на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячне насіння" надає додатково пояснення по справі та просить рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 р. скасувати, а скаргу задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні касаційної інстанції 17.06.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 14.03.2014 р. між позивачем СТОВ "Співдружність" (зберігач) та відповідачем ТОВ "Сонячне насіння" (поклажодавець) було укладено договір складського зберігання №14/03-1-14, відповідно до умов якого зберігач зобов'язується за плату прийняти на відповідальне зберігання сільськогосподарську продукцію - кукурудзу, яка йому передається поклажодавцем, надавати послуги з доведення отриманої на зберігання продукції до показників згідно вимог нормативних документів та контрактів як експортних, так і тих, що діють в Україні стандартів та інструкції, зазначеної в п. 2.4. договору, для забезпечення зберігання кукурудзи та повернути поклажодавцеві продукцію в строки і на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, на відповідальне зберігання приймається кукурудза в кількості 2000 тонн врожаю 2013 р.

Згідно п. 3.1.1. договору зберігач зобов'язаний прийняти на відповідальне зберігання у поклажодавця продукцію та довести її до показників згідно вимог нормативних документів та контрактів як експортних так і тих, що діють в Україні.

В свою чергу, поклажодавець зобов'язаний своєчасно оплачувати послуги зберігача згідно цього договору, відповідно до тарифів на послуги згідно додатку №1 (п. 3.2.4. договору).

З огляду на матеріали справи, Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Співдружність" було прийнято на зберігання на складі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячне насіння" кукурудзу 3 класу врожаю 2013 р. у загальній кількості 1000 тонн, що підтверджується складською квитанцією на зерно №72 від 07.04.2014 р. та актом № 8 приймання-передавання зерна від 07.04.2014 р.

Спір по даній справі виник у зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору та вимог чинного законодавства не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг зберігання зерна, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 139061,24 грн.

За результатами розгляду даної справи, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про задоволення позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" частково.

Колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування прийнятих у даній справі судових рішень, з огляду на таке.

У відповідності до пункту 1 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору №14/03-1-14 відповідачем було передано, а позивачем прийнято на зберігання зерно кукурудзи 3 класу врожаю 2013 р. у загальній кількості 2000 тонн, про що видано відповідну складську квитанцію №69 від 17.03.2014 р. та складено двосторонній акт приймання-передавання зерна № 7 від 17.03.2014 р.