Постанова ВГСУ від 17.06.2014 року у справі №920/2031/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 920/2031/13 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Глос О.І.,розглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора Харківської областіна постановувід 19.02.2014Харківського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Сумської області № 920/2031/13за позовомПрокурора Путивльського району Сумської областідо відповідачів:1) Путивльської районної державної адміністрації 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Коджен П" 3) Приватного підприємства "Карла Маркса-2"проскасування розпорядження та визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,за участю представників: позивача - відповідача 1 - відповідача 2 - відповідача 3 - Генпрокуратури - не з'явились не з'явились не з'явились Ткач В.В. Сіромашенко Р.Л.ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.12.2013 (суддя Зайцева І.В.) задоволено позовні вимоги Прокурора Путивльського району Сумської області до Путивльської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Коджен П" (далі - відповідач-2) та Приватного підприємства "Карла Маркса-2" (далі - відповідач-3) про скасування розпорядження РДА та визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. Скасовано розпорядження Путивльської районної державної адміністрації №398 від 24.06.2011 "Про надання дозволу на заміну сторін у договорі оренди землі". Визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 14.09.2007, укладену між відповідачами у справі та зареєстровану у відділі Держкомзему у Путивльському районі Сумської області, про що в державному реєстрі земель вчинено запис №592380004000647 від 24.06.2011.

Харківський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд справи за скаргою відповідача-3, постановою від 19.02.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., судді Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) рішення у справі скасував та прийняв нове рішення про відмову в позові.

Заступник прокурора Харківської області з постановою суду апеляційної інстанції та рішенням місцевого господарського суду не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати, та прийняте нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги Прокурора Путивльського району Сумської області. Скасувати розпорядження Путивльської районної державної адміністрації №398 від 24.06.2011 "Про надання дозволу на заміну сторін у договорі оренди землі" в частині надання дозволу на заміну сторін у договорі оренди землі, який зареєстрований 14.09.2007 в Путивльському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за №040763301032, та визнати недійсною додаткову угоду від 24.06.2011 до цього договору оренди землі, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, а саме: ст. ст. 47, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник зазначає, що, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, судом апеляційної інстанції не зазначено, з яких підстав , відхилено заявлені прокурором доводи та подані докази щодо незаконності спірного розпорядження РДА в частині надання дозволу на заміну сторін у договорі оренди землі від 14.09.2007 за №040763301032, та не досліджено обставин відповідності вимогам чинного законодавства укладеної на підставі вказаного розпорядження додаткової угоди, яка суперечить вимогам ст. ст. 122, 124, 134 Земельного кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти її задоволення.

Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 не скористались своїми процесуальними правами на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 03.06.2014.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників Генеральної прокуратури України та відповідача-3, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 01.09.2007 року між Путивльською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коджен П" (орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований у Путивльському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 14.09.2007 за №040763301032, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населених пунктів на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області (п.1 договору); в оренду передаються земельні ділянки державної власност, розташовані за межами населених пунктів загальною площею 331,3850 га ріллі (п.2 договору); договір укладено терміном на 12 років (п.8 договору).

Розпорядженням Путивльської районної державної адміністрації від 24.06.2011 № 398 "Про надання дозволу на заміну сторін у договорах оренди землі", за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Коджен П" про відмову від оренди землі на території Юр"ївської сільської ради та Новослобідської сільської ради на користь суборендаря Приватного підприємства "Карла Маркса-2" та клопотанням Приватного підприємства "Карла Маркса - 2" про надання цих земельних ділянок в оренду, надано дозвіл на заміну сторін у договорах оренди землі, які зареєстровані 14 вересня 2007 року в Путивльському районному відділі Сумської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за №040763301031 та №040763301032.

У зв'язку із прийняттям вищевказаного розпорядження, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коджен П" (первісний орендар), Приватним підприємством "Карла Маркса-2" (новий орендар) та Путивльською районною державною адміністрацією (орендодавець) була укладена додаткова угода до договору оренди землі б/н від 01.09.2007, яка зареєстрована у відділі Держкомзему у Путивльському районі Сумської області, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 24.06.2011 за № 592380004000647.

За умовами вказаної додаткової угоди первісний орендар припиняє участь у договорі оренди земельної ділянки, зареєстрованого в Путивльському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії за №040763301032 від 14.09.2007, укладеного між первісним орендарем та орендодавцем, і передає свої права і обов'язки в повному обсязі за договором оренди, а новий орендар приймає на себе права та обов'язки в повному обсязі за названим у цьому пункті договором (далі-основний договір) (п.1.1 додаткової угоди); з цієї додаткової угоди випливає, що новий орендар займає місце первісного орендаря в зобов'язаннях, що виникли з договору оренди земельної ділянки в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цієї додаткової угоди (п.1.2 додаткової угоди); орендодавець погоджується із тим, що до нового орендаря переходять всі права і обов'язки, передбачені договором оренди (п.1.3 додаткової угоди); перехід права від первісного орендаря до нового орендаря здійснюється на безоплатній основі (п.2.1 договору); угода набирає чинності з дня перереєстрації договору оренди в порядку, передбаченому вимогами чинного законодавства (п.6.1 додаткової угоди).

Зазначаючи про те, що розпорядження Путивльської районної державної адміністрації № 398 "Про надання дозволу на заміну сторін у договорах оренди землі" прийняте з порушенням вимог земельного законодавства, внаслідок того, що фактично, цим актом передано в оренду земельну ділянку державної власності без проведення земельних торгів та без укладення нового договору, Прокурор Путивльського району Сумської області звернувся до господарського суду в інтересах держави з даним позовом, вимоги якого обґрунтовані приписами ст. 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 6, 81 Закону України "Про оренду землі".

Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд погодився з доводами прокурора щодо порушення відповідачем-1 приписів земельного законодавства при прийнятті оскаржуваного розпорядження, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування цього акту та, відповідно, для визнання недійсною укладеної на його підставі додаткової угоди до договору оренди землі.

Суд апеляційної інстанції, з такими висновками місцевого господарського суду не погодився і, скасовуючи рішення у справі та відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначив, що заявляючи позов про скасування розпорядження Путивльської районної державної адміністрації № 398 "Про надання дозволу на заміну сторін у договорах оренди землі" в повному обсязі, прокурор не обґрунтував незаконність цього розпорядження в частині, яка стосується іншого договору оренди землі, зареєстрованого за №040763301031, спір щодо якого не був предметом доказування, у зв'язку з чим дійшов висновку про недоведеність позовних вимог.

Втім, колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним, оскільки він зроблений з порушенням приписів норм процесуального права, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи розглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як на підставу скасування розпорядження Путивльської районної державної адміністрації № 398 "Про надання дозволу на заміну сторін у договорах оренди землі" та визнання недійсною додаткової угоди від 24.06.2011 до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Путивльському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 14.09.2007 за №040763301032, Прокурор Путивльського району Сумської області послався на невідповідність вимогам земельного законодавства вищевказаного розпорядження в повному обсязі.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та вірно зазначено судом апеляційної інстанції, оскаржуване розпорядження стосується двох договорів оренди землі, зареєстрованих за № 040763301031 та №040763301032.

Відтак, встановивши, що оскаржуваним розпорядженням було надано дозвіл на заміну сторони і в іншому зобов'язанні, яке виникло з договору оренди, зареєстрованого за №040763301031 і щодо якого вимоги не заявлялись та не доводились, суд апеляційної інстанції, з урахуванням повноважень, визначених ст. ст. 99, 101 ГПК України, мав би дослідити та надати відповідну правову оцінку доводам та доказам прокурора щодо незаконності розпорядження РДА в частині, яка стосується надання дозволу на заміну сторони у договорі, зареєстрованому за №040763301032, та недійсності укладеної за наслідками прийняття цього акту додаткової угоди саме до цього договору оренди землі.

Разом з тим, апеляційний господарський суд, обмежившись висновками про недоведеність позовних вимог внаслідок не обґрунтування прокурором підстав для скасування розпорядження голови Путивльської районної державної адміністрації № 398 "Про надання дозволу на заміну сторін у договорах оренди землі" в повному обсязі, взагалі не зазначив, з яких підстав ним відхилені заявлені Прокурором Путивльського району Сумської області вимоги щодо невідповідності приписам земельного законодавства оскаржуваного розпорядження в частині надання дозволу на заміну сторони у договорі, зареєстрованому за №040763301032, та не оцінив правомірність укладеної на підставі цього розпорядження додаткової угоди, про визнання недійсною якої також заявлена вимога.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Втім, постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам не відповідає, оскільки не містить обґрунтованих висновків, на підставі яких апеляційний господарський суд відхилив доводи прокурора, скасував рішення місцевого господарського суду та прийняв нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.