ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2014 року Справа № 920/1920/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АХ", м. Суми (далі - Товариство),
на рішення господарського суду Сумської області від 13.01.2014 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2014
зі справи № 920/1920/13
за позовом прокурора Лебединського району Сумської області, м. Лебедин Сумської області, в інтересах держави в особі:
Лебединської міської ради, м. Лебедин Сумської області (далі - Міська рада);
Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми (далі - Інспекція),
до Товариства
про стягнення 104 769,84 грн.
Судове засідання проведено за участю:
прокурора - Боднарчука В.М.,
представника Міської ради - не з'яв.,
представника Інспекції - не з'яв.,
представника Товариства - Чайченка О.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення 104 769,84 грн. завданої державі шкоди (в зв'язку із забрудненням земель промисловості) в доход місцевого бюджету Міської ради із зарахуванням 30% грошових стягнень (за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) до державного бюджету України і 70% грошових стягнень (за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) - в доход місцевого бюджету.
Рішенням господарського суду Сумської області від 13.01.2014 (суддя Зайцева І.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2014 (колегія суддів у складі: Пелипенко Н.М.- головуючий, Івакіна В.О., Тихий П.В.): залишено без задоволення клопотання відповідача від 08.01.2014 б/н про призначення експертизи; позов задоволено; з Товариства стягнуто в доход місцевого бюджету Міської ради 104 769,84 грн. шкоди з урахуванням вимог пункту 7 частини третьої статті 29 та пункту 7 частини другої статті 69 Бюджетного кодексу України (30% грошових стягнень зарахувати до державного бюджету України і 70% - у доход місцевого бюджету); з Товариства стягнуто в доход державного бюджету України 2095,38 грн. судового збору.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаргу з посиланням на приписи Конституції України, Законів України "Про відходи", "Про охорону земель", "Про охорону навколишнього природного середовища", Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, підзаконних нормативно-правових актів, а також Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням господарськими судами норм матеріального і процесуального права.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасники судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин.
З 20.02.2013 по 05.03.2013 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Сумській області в присутності керуючого підрозділом Товариства проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні будівництва та експлуатації свинарника по вул. Санаторній, 65 у с. Токарі Лебединської міської ради Сумської області.
Під час перевірки встановлено, що Товариство в процесі виробничої діяльності здійснювало забруднення орендованих ним земель промисловості гнієвмісткими стічними водами без дозволу та лімітів на утворення відходів на 2012 та 2013 роки, що є порушеннями вимог статей 17, 32, 33 Закону України "Про відходи", статті 96 Земельного кодексу України, статей 35, 46 Закону України "Про охорону земель".
Сервисы для юристов