Постанова ВГСУ від 17.06.2014 року у справі №916/2738/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 916/2738/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Запорощенка М.Д. - доповідач,перевіривши матеріали касаційної скаргиуповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві Банк "МЕРКУРІЙ"на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 25.03.2014у справі№ 916/2738/13 господарського суду Одеської областіза позовомпублічного акціонерного товариства Банк "МЕРКУРІЙ"дофізичної особи-підприємця ОСОБА_5за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору1. Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6; 2. Арбітражного керуючого Хайло Миколи Володимировича провизнання права та зобов'язання вчинити певні дії, -

представники сторін не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Банк "МЕРКУРІЙ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та арбітражного керуючого Хайло Миколи Володимировича, в якому позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд:

визнати наявність права власності ПАТ Банку "МЕРКУРІЙ" на грошові кошти у сумі 1 415 002,00 грн, які отримані в результаті продажу майна (яке знаходилось в іпотеці Позивача) в ході ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 та знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_1 приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_6;

визнати ПАТ Банк "МЕРКУРІЙ" кредитором ФОП ОСОБА_5 на грошові кошти у сумі 1 415 002,00грн, які отримані в результаті продажу майна (яке знаходилось в іпотеці Позивача) в ході ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 на рахунок НОМЕР_2 в ПАТ Банк "МЕРКУРІЙ" код банку 351663" в порядку ч.2 ст.85 Закону України "Про нотаріат";

зобов'язати приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_6 задовольнити вимогу ПАТ Банку "МЕРКУРІЙ" про видачу йому грошової суми в розмірі 1 415 002,00 грн в порядку ч.2 ст.85 Закону України "Про нотаріат";

зобов'язати перерахувати грошові кошти в розмірі 1415002грн з депозитного рахунку і НОМЕР_1 приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_6 у ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ", код Банку 320702, код ЄДРПОУ 20057663, які отримані в результаті продажу майна (яке знаходилось в іпотеці Позивача) в ході ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 на рахунок НОМЕР_2 в ПАТ Банк "МЕРКУРІЙ" код банку 1663.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.02.2014 у справі № 916/2738/13 (суддя Оборотова Ю.О.) у задоволенні позовних вимог ПАТ Банк "МЕРКУРІЙ" відмовлено; провадження у справі в частині вимог про зобов'язання приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 задовольнити вимогу ПАТ Банк "МЕРКУРІЙ" про видачу йому грошової суми в розмірі 1 415 002,00 грн в порядку ч.2 ст. 85 ЗУ „Про нотаріат" припинено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 (головуючий Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Бєляновський В.В.) апеляційну скаргу ПАТ Банк "МЕРКУРІЙ" на рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2014 у справі №916/2738/13 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали суду від 06.03.2014.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою апеляційної інстанції, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві Банк "МЕРКУРІЙ" звернулась з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права, зокрема, ст.5 Закону України "Про судовий збір", ст.44 ГПК України та ст.ст. 36, 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправомірно не прийнято до уваги доводи в обґрунтування причини невиконання вимоги ухвали суду від 06.03.2014 щодо сплати судового збору та те, що починаючи з 14.03.2014, скаржник, як юридична особа, якою керує уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію втратив обов'язок щодо сплати судового збору.

В призначене судове засідання представники сторін не з'явилися, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга частково підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 апеляційну скаргу ПАТ Банк "Меркурій" прийнято до провадження та призначено її до розгляду; зобов'язано ПАТ Банк "МЕРКУРІЙ" у строк до 25.03.2014 сплатити судовий збір у розмірі 14 150,02 грн та надати суду відповідні докази оплати та зарахування судового збору в дохід Державного бюджету України, при цьому наведено розрахунок суми судового збору, що підлягає сплаті, виходячи із вимог чинного законодавства та змісту апеляційної скарги.

25.03.2014 до апеляційного господарського суду надійшов лист уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Кононця В.В. про те, що вимога суду щодо оплати судового збору не може бути задоволена, оскільки виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14.03.2014 прийнято рішення №15 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк "МЕРКУРІЙ" та у відповідності до норм ст.ст.36-38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", п.22 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у разі звернення до суду.

Залишаючи без розгляду апеляційну скаргу ПАТ Банк "Меркурій" на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд в ухвалі від 25.03.2014 послався на те, що скаржником без поважних причин не виконано вимоги ухвали суду від 06.03.2014 про надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Ухвалу суду мотивовано тим, що за змістом положення п.22 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільненою від сплати судового збору є уповноважена особа Фонду виключно у разі її участі у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації Банку, проте дана справа не підпадає під дію вказаної норми, оскільки виникла за позовом ПАТ Банк "МЕРКУРІЙ", поданим до запровадження в Банку тимчасової адміністрації, та апеляційне провадження було порушено також до виникнення цієї обставини. Крім того, з огляду на те, що апеляційна скарга ПАТ Банк "МЕРКУРІЙ" була підписана першим заступником голови правління Банку, а не уповноваженою особою Фонду, та подана до апеляційного господарського суду до запровадження тимчасової адміністрації в Банку 14.03.2014, судовою колегією не розглянуто звернення уповноваженої особи Фонду у розумінні будь-якого положення ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також позов уповноваженої особи Фонду відповідно до п.5 ч.2 ст.37 вказаного Закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Нормами статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський законодавець передбачив підстави для залишення господарським судом позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду є однією з форм закінчення провадження у справі без винесення судового рішення, що викликане недотриманням позивачем установлених законом умов порушення і нормального розвитку судового процесу.

Пункт 5 частини 1 статті 81 ГПК України встановив, що однією з підстав для залишення позову без розгляду є, зокрема, неподання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що прийнявши до провадження апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та призначивши її до розгляду ухвалою від 06.03.2014 за обставин, які могли бути підставою для повернення такої апеляційної скарги відповідно до ст. 97 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про залишення апеляційної скарги без розгляду у зв'язку з неподанням позивачем без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору.

Слід зауважити на тому, що застосувавши цю норму апеляційний суд не врахував того, що не надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі не є тією обставиною, яка виключала подальше апеляційне провадження, зокрема, і з огляду на те, що суд не позбавлений можливості достягнути недоплачену суму судового збору до бюджету за результатами апеляційного провадження відповідно до положень ст.ст.49, 84, 99 ГПК України. В той же час, спірна ухвала не містить обґрунтування неможливості розгляду справи по суті у зв'язку з ненадісланням доказів сплати судового збору по справі.

Враховуючи зазначене, колегія суддів не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення апеляційної скарги ПАТ Банк "МЕРКУРІЙ" без розгляду в порядку п.5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119,11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ: