ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2014 року Справа № 911/2581/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Кашперівський бурякорадгосп"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.03.2014у справі№911/2581/13 господарського суду Київської областіза позовомПАТ "Кашперівський бурякорадгосп"до1.Тетіївської районної державної адміністрації Київської області 2. Фермерського господарства "Агросвіт",третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділ Держземагенства у Тетіївському районі Київської області, про визнання правочину недійсним
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Василик В.В.;
від відповідача-1: Дячук Н.А. (дов. №07-14/1383 від 17.06.2014);
від відповідача-2: не з'явилися;
від третьої особи: не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 14.11.2013 у справі №911/2581/13 (судді: Кошик А.Ю., Заєць Д.Г., Горбасенко П.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2014 (судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г., Тарасенко К.В.), в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ "Кашперівський бурякорадгосп" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2014 у справі №911/2581/13 та рішення господарського суду Київської області від 14.11.2013 у справі №911/2581/13, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 16, 203, 210, 215 Цивільного кодексу України, Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про оренду землі", Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 4-7 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, уклавши оспорюваний договір, Тетіївська районна державна адміністрація фактично здійснила розпорядження землями, які їй не належать, а перебувають у колективній власності ПАТ "Кашперівський бурякозавод", що порушує права і законні інтереси позивача як власника цих земель.
Відповідач-2 і третя особа не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача і відповідача-1, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
26.12.2001 Відкритому акціонерному товариству "Кашперівський бурякорадгосп" відповідно до рішення Кашперівської сільської ради Тетіївського району Київської області від 19.11.2001 було видано Державний акт на право колективної власності на землю площею 2797,3га.
Розпорядженням голови Тетіївської районної державної адміністрації від 10.12.2003 №490 у ВАТ "Кашперівський бурякорадгосп" було вилучено земельні ділянки площею 467,9га та переведено до земель запасу Кашперівської сільської ради.
Розпорядженням голови Тетіївської районної державної адміністрації від 27.01.2007 №54 передано у власність громадянам земельні ділянки загальною площею 2048.86га.
29.12.2012 між Тетіївською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Фермерським господарством "Агросвіт" (орендарем) було укладено договір оренди землі, відповідно до п.1.1 якого орендодавець згідно з ропорядженням голови Тетіївської районної державної адміністрації від 29.12.2012 №1033 надає, а орендар приймає у строкове платне користування на умовах оренди землі невитребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Кашперівської сільської ради Тетіївського району Київської області, за межами населеного пункту с. Кашперівка.
Згідно з п.2.1 договору в оренду передаються земельні ділянки сільськогосподарського призначення (невитребувані земельні частки /паї/) в кількості 15шт. загальною площею 39,7600га ріллі згідно з планом (схемою), що додається.
Відповідно до п.3.1 договору його укладено до 31.12.2013 включно.
Згідно з п.16.1 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його реєстрації.
29.12.2012 договір був зареєстрований у Тетіївській РДА, про що у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі (невитребуваних земельних часток (паїв) вчинено запис від 29.12.2013 за №77.
29.12.2012 сторони підписали акт приймання-передачі земельних ділянок.
Вважаючи, що внаслідок укладення договору оренди землі від 29.12.2012 було порушено право колективної власності позивача на передані в оренду землі, ПАТ "Кашперівський бурякорадгосп" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Тетіївської районної державної адміністрації Київської області, Фермерського господарства "Агросвіт", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: відділу Держземагенства у Тетіївському районі Київської області, про визнання недійсним договору оренди землі від 29.12.2012, укладеного між Тетіївською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Агросвіт".
Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що: по-перше, оскаржуваний договір є договором оренди земельних часток (паїв), а позивачем не подано доказів наявності у нього прав на передані в оренду за спірним договором земельні частки (паї); по-друге, відповідно до ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Погоджуючись з висновками господарського суду першої інстанції про відсутність у позивача прав на передані за спірним договором в оренду земельні частки (паї), апеляційний господарський суд в обґрунтування висновків про відсутність підстав для задоволення позову зазначив ще й про порушення п.2 Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 24.01.2000 №119, щодо реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) виконкомом сільської ради (оскільки договір було зареєстровано в райдержадміністрації), у зв'язку з чим дійшов висновку, що спірний договір не набрав чинності.
Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст.43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Сервисы для юристов