Постанова ВГСУ від 17.05.2016 року у справі №910/1392/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року Справа № 910/1392/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Борденюк Є.М.,

Могил С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2016р. у справі № 910/1392/16 господарського суду міста Києва за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегмент ЛТД" про стягнення 125910946,55 грн. та розірвання договору,

за участю представників:

Позивача: Бохан О.Г., дов. № 1-22-18 від 12.01.2016р.,

Відповідача: Новаковський П.М., дов. б/н від 01.03.2016р.

В с т а н о в и в :

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - ДП обслуговування повітряного руху України, Підприємство, Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегмент ЛТД" (далі - ТОВ "Сегмент ЛТД", Відповідач) про стягнення 125910946,55 грн. та розірвання договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2016р. зупинено провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 911/948/15.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції про зупинення провадження у даній справі, Підприємство подало до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, у якій, водночас, просило поновити йому строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2016р. ДП обслуговування повітряного руху України відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги і дану скаргу повернуто йому без розгляду, на підставі ст. 93 та п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У поданій касаційній скарзі, ДП обслуговування повітряного руху України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст.ст. 51, 87 ГПК України, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 21.03.2016р. і передати справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, ухвалу про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи місцевим господарським судом було прийнято 22.02.2016р., а повний її текст за клопотанням Позивача було отримано останнім тільки 01.03.2016р.

При цьому вказана ухвала суду першої інстанції не містить відміток про направлення копії такої сторонам у справі.

Водночас, апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 22.02.2016р. Позивачем було подано до господарського суду 09.03.2014р.

Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу ДП обслуговування повітряного руху України, на підставі ст. 93 та п. 4 ст. 97 ГПК України, суд апеляційної інстанції вказував на те, що ухвалу суду першої інстанції від 22.02.2016р. Позивачем було отримано ще 01.03.2016р., тоді як апеляційну скаргу до суду подано тільки 09.03.2016р., тобто - з порушенням п'ятиденного терміну з моменту її отримання, без зазначення поважних причин пропуску такого строку.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм процесуального права, з огляду на таке.

Частиною першою статті 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до частин 1, 3 ст. 50 ГПК України процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Разом з тим, згідно частин 1, 3 та 4 ст. 51 ГПК України, строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку.

Як зазначалось вище, повний текст ухвали суду першої інстанції від 22.02.2016р. про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи було отримано Позивачем 01.03.2016р., про що зазначалось і судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Тобто, з моменту отримання Позивачем 01.03.2016р. ухвали суду першої інстанції, останнім днем строку на вчинення процесуальної дії на звернення з апеляційною скаргою, відповідно до приписів ч. 1 ст. 93 ГПК України, було 06.03.2016р.