Постанова ВГСУ від 17.03.2015 року у справі №907/962/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 907/962/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Овечкіна В.Е.,суддів :Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача-не з'явились,відповідача-не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Транс-Уж"на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.01.2015у справі№907/962/14 за позовомПАТ "СК "Країна"доТОВ "Транс-Уж"про стягнення 71766,26 грн. страхового відшкодування в порядку регресу ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.10.2014 (суддя Якимчук Л.М.) позові задоволено частково шляхом стягнення з ТОВ "Транс-Уж" на користь ПАТ "СК "Країна" 71176,26 грн. страхового відшкодування в порядку регресу. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 (судді: Юрченко Я.О., Зварич О.В., Хабіб М.І.) відмовлено відповідачу у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення від 29.10.2014 та повернуто вказану апеляційну скаргу заявнику з мотивів недоведеності поважних причин пропуску процесуального строку.

ТОВ "Транс-Уж" у поданій касаційній скарзі просить ухвалу від 18.04.2014 скасувати, справу передати до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги заявника, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме ст.ст.53,87,97 ГПК України. Зокрема, скаржник, який не був присутнім у засіданні суду першої інстанції, вказує на те, що надіслане простою, а не рекомендованою кореспонденцією, як того вимагає закон, рішення від 29.10.2014 досі не отримане відповідачем через поштове відділення, при цьому, незважаючи на неодноразові звернення заявника про видачу копії рішення йому так і не було вручено рішення під розписку безпосередньо в суді. На думку заявника, вказані обставини та запізніла обізнаність зі змістом рішення лише 25.12.2014р. під час ознайомлення з матеріалами справи унеможливили реалізацію ним права на апеляційне оскарження рішення у встановлений 10-денний строк.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з передачею справи до Львівського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Транс-Уж" на рішення господарського суду Закарпатської області від 29.10.2014 з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Однак, коло таких причин не є вичерпним, оскільки вони мають встановлюватися судом з врахуванням конкретних фактичних обставин кожної розглядуваної справи.

Водночас, стаття 93 ГПК України не встановлює для суб'єктів господарювання будь-якого обмежувального (присічного) терміну для відновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 29.10.2014р. (а.с.52), представник позивача був відсутній при оголошенні вступної та резолютивної частин рішення від 29.10.2014, повне рішення було підписано 03.11.2014р., а строк на його апеляційне оскарження закінчився 13.11.2014р.

Відповідно до ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Однак, в порушення вимог процесуального закону, належним чином оформлене рішення від 29.10.2014 було надіслано на адресу відповідача простою, а не рекомендованою поштовою кореспонденцією, що підтверджується листом господарського суду Закарпатської області від 12.01.2015 №907/962/14/128/15 (а.с.64).

Колегія погоджується з твердженням скаржника про те, що його обізнаність зі змістом рішення за межами встановленого процесуального строку сталася з незалежних від заявника обставин, оскільки повне рішення не було направлено йому рекомендованою поштовою кореспонденцією, як того вимагає імперативна норма ст.87 ГПК України.

Таким чином, апеляційний суд безпідставно відмовив позивачу у відновленні 10-денного строку для подання апеляційної скарги на рішення, не врахувавши поважних причин пропуску цього строку, обумовлених порушенням судом першої інстанції вимог ст.87 ГПК України та ненаданням копії рішення скаржнику під розписку за його заявою від 25.12.2014 (а.с.60).

Вказані обставини унеможливили реалізацію заявником права на апеляційне оскарження рішення у встановлений 10-денний строк.

З огляду на наведене, за будь-яких обставин, відсутність представника відповідача під час оголошення вступної та резолютивної частин рішення не може бути підставою для порушення права сторони на отримання повного тексту судового рішення внаслідок його надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом видачі під розписку безпосередньо у суді за клопотанням сторони, а, відтак, і не є підставою для відмови у поновленні процесуального строку, пропущеного заявником з незалежних від нього обставин.

Крім того, відмовляючи у задоволенні заяви про відновлення строку на подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд не врахував, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Апеляційна інстанція також помилково не звернула уваги на те, що необхідною передумовою здійснення стороною апеляційного оскарження ухвали господарського суду є її обізнаність зі змістом рішення місцевого господарського суду, що дає можливість скаржнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як того вимагає п.3 ч.1 ст.94 ГПК України.

Отже, повернувши відповідачу апеляційну скаргу на підставі п.4 ч.1 ст.97 ГПК України, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ч.2 ст.19 Конституції України обмежив скаржника в реалізації прав, передбачених п.8 ч.3 ст.129 Конституції України.

За таких обставин, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як прийнята внаслідок помилкового застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а справа - передачі до цього ж суду для розгляду апеляційної скарги по суті.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1117-11111,11113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Транс-Уж" задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 у справі №907/962/14 скасувати з передачею справи до цього ж апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Транс-Уж" на рішення господарського суду Закарпатської області від 29.10.2014.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов