Постанова ВГСУ від 17.03.2015 року у справі №904/6872/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 904/6872/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої Л. Рогач за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачівне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на постановувід 18.12.2014 р. Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/6872/14 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія" "Глобус" простягнення 244 977,53 грн. Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.02.2015 р. у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, суддів: Волковицької Н.О., Рогач Л.І. касаційна скарга ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. у даній справі прийнята до розгляду та призначена на 17.03.2014 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/362 від 16.03.2015 р. у зв'язку із відрядженням судді Волковицької Н.О., розгляд даної справи здійснюється колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б., судді: Алєєва І.В., Рогач Л.І.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2014 р. ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Торгівельна компанія "Глобус" про стягнення з відповідача 244 977,53 грн., з яких: 66 210, 44 грн. вартості неякісного товару, 13 242,09 грн. штрафу, 165 525, 00 грн. плати за зберігання товару, посилаючись на приписи статей 193, 216, 268, Господарського кодексу України, статей 525, 526, 610, 629, 673, 712 Цивільного кодексу України та умови укладеного між сторонами договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.10.2013 р. між сторонами було укладено договір № 13-1867-02 та підписано специфікацію № 1 до договору на постачання товару, за умовами яких відповідачем було виставлено рахунок на попередню оплату товару № СФ-0000137 від 09.10.2013 р. на суму, вказану у специфікації № 1, а саме 66 210,44 грн., який позивачем сплачено в повному обсязі 01.11.2013 р., що підтверджується випискою банку № 20544.

Позивач зазначав, що 15.11.2013 р. на виконання умов договору та специфікації № 1 до нього відповідачем на адресу позивача було поставлено товар, проте, при комісійному отриманні товару представниками позивача та представником незалежної організації - ТОВ "ІБФІ" (ТОВ "Інженерне бюро Франке Інтернешенал") було складено акт № 1454/Фк про фактичну якість (комплектність) продукції від 20.11.2013 р., у якому встановлено невідповідність поставленого відповідачем товару ГОСТу 12652-74, вказаному сторонами в специфікації № 1. Крім того, ТОВ "Інженерне бюро Франке Інтернешенал" (ТОВ "Engineering Bureau Franke International") було також складено акт про невідповідність вхідної продукції № 355 від 20.11.2013 р.

Згідно з вимогами Інструкції П-7 про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітраж СРСР від 25.04.1966 р., яка є чинною, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування поставленої продукції, тари або пакування вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним в маркування і супровідних документах, що підтверджують якість продукції, отримувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні недоліків.

На виконання вимог пункту 18 вказаної Інструкції П-7, позивачем 21.11.2013, 22.11.2013 р. та 26.11.2013 р. направлялись на адресу відповідача факсограми про виклик представника для комісійного приймання товару та складання двостороннього акта, а 27.11.2013 р., не отримавши відповіді, відбулось приймання продукції за участі представників позивача та незалежної фірми - ТОВ "ІБФІ", про що складено акт № 71/014 про фактичну якість (комплектність) продукції.

Позивач вказував, що 06.12.2013 р. факсом на адресу відповідача було направлено претензію про повернення грошових коштів у розмірі 66 210,44 грн. за поставлений неякісний товар та сплату штрафу у розмірі 13 242,09 грн., а також направлені акти про взяття матеріальних цінностей неналежної якості на відповідальне зберігання та акти повернення цих матеріальних цінностей неналежної якості для оформлення та підписання, які підписані не були та були повернуті за закінченням терміну зберігання, що стало підставою для звернення до суду.

ТОВ "Торгівельна компанія" "Глобус" подало до суду заяву про застосування строків позовної давності, вказуючи на те, що відповідно до частини 8 статті 269 Цивільного кодексу України, позови, які випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом 6 місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів, а оскільки позивач звернувся до суду тільки у вересні 2014 р., строк позовної давності за його вимогами сплив.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2014 р. (суддя Кармазіна Л.П.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що позивач у позовній заяві просить повернути сплачену за товар грошову суму повністю, але такий наслідок має застосовуватися лише за умови відмови позивача від договору, а оскільки, як встановив суд першої інстанції, такої відмови не було, а строк дії договору продовжувався і сплинув 31.12.2013 р. відповідно до пункту 9.4. цього договору, то жоден з вищезазначених наслідків не може бути застосований, виходячи з фактичних обставин та обґрунтування позивачем його позовних вимог.

При цьому, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позивач звернувся до суду після закінчення перебігу шестимісячного терміну встановленого статтею 269 Господарського кодексу України.

За апеляційною скаргою ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Бахмат Р.М., Кощеєв І.М., Науменко І.М.), переглянувши рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 18.12.2014 р. залишив його без змін з тих же підстав стосовно недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права та вказуючи на викладення у судових рішеннях лише доводів відповідача.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено з підстав спливу позовної давності, про що відповідачем у справі зроблена заява, проте, в порушення пункту 7 частини2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції не навів мотивів відхилення доводів позивача стосовно необхідності встановлення обставин порушення прав позивача та можливості застосування наслідків пропуску позовної давності за обставин встановлення наявності такого порушеного права.

На думку заявника касаційної скарги, неправильно надавши оцінку спірним правовідносинам, які, як зазначає скаржник, виникли з договору купівлі - продажу, судами залишено поза увагою, що за приписами пункту 4 частини 2 статті 258 та статті 681 Цивільного кодексу України до вимог, які виникли у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, а до вимог поставки товару неналежної якості відповідно до статті 269 Господарського кодексу України, застосується 6 - місячний строк пред'явлення вимог, тобто річний строк застосовується щодо договорів купівлі - продажу (стаття 655 Цивільного кодексу України), а шестимісячний строк - до договорів поставки (стаття 265 Господарського кодексу України, стаття 712 Цивільного кодексу України).

Заявник касаційної скарги вважає, що ним доведено та обґрунтовано наявність підстав для стягнення з відповідача відповідних коштів, що безпідставно не взято судами до уваги.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Торгівельна компанія "Глобус" просить залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін вказуючи на те, що у зв'язку з тим, що відповідно до частини 1 статті 264 Господарського кодексу України збут і матеріально - технічне постачання опосередковується, як правило, таким господарським договором як поставка, і лише в окремих випадках - договором купівлі - продажу, а оскільки у даному випадку укладеним між сторонами договором № 13-1867-02 передбачено постачання продукції, яка відноситься до продукції виробничо - технічного призначення, то до цього договору застосовуються положення про договір поставки, тобто застосуванню підлягають саме положення статті 269 Господарського кодексу України.

Крім того, на думку відповідача, судами правомірно встановлено факт недоведеності позивачем своїх вимог належними та допустимими доказами.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 03.10.2013 р. між ТОВ "Торгівельна компанія "Глобус" (продавець) та ПАТ "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (покупець) укладено договір № 13-1867-02, за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти й оплатити продукцію (товар). Кількість, номенклатура, ціна строки поставки товару, умови поставки (відповідно до ІНКОТЕРМС - правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати в редакції 2010 року) та умови оплати визначені в Специфікаціях, доданих до даного договору, що становлять його невід'ємну частину.

Згідно пункту 3.2. договору перехід права власності зазначається у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

У пункті 5.1 договору сторони передбачили, що приймання товару по якості й кількості здійснюється покупцем відповідно до інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості й кількості П-6, П-7.

Якщо поставлений товар виявиться дефектним або не буде відповідати іншим умовам договору, покупець має право відмовитися від приймання товару, або зажадати від постачальника відповідного зниження ціни або його замін, при цьому витрати, пов'язані із заміною товару, несе продавець. (пункт 5.2. договору).

Відповідно до пункту 5.3. договору приймання товару по якості здійснюється покупцем відповідно до якості, зазначеною у сертифікаті (паспорті). У випадку виявлення яких-небудь дефектів у відвантаженому товарі, невідповідності останнього ТУ, ГОСТам, кресленням, що указані у специфікаціях, прикладених до договору, або виявлення недостачі у вазі й кількості товару, невиконання умов договору, сторона за договором, чиє право порушене, має право пред'явити претензію іншій стороні, що допустила порушення. Пред'явлення й розгляд претензій регулюється Господарським кодексом України.