Постанова ВГСУ від 17.03.2014 року у справі №913/1771/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року Справа № 913/1771/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Кулініч О.О.

від відповідача: Чуракова Н.М.

3-тьої особи: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013р.

у справі № 913/1771/13 Господарського суду Луганської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ"

до Приватного підприємства "УКРБУД ДРОБМАШ",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖКОКС"

про стягнення 1 774 590,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства "УКРБУД ДРОБМАШ" про стягнення 1490000грн. оплачених позивачем коштів за поставлене відповідачем некомплектне обладнання, 165390грн. неустойки за порушення строків доукомплектації обладнання, 119200грн. неустойки за порушення строків поставки обладнання.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 16.09.2013р. (суддя Мінська Т.М.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013р. (судді: Принцевська Н.М., Діброва Г.І., Ломовцева Н.В.), позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "Укрбуд Дробмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" неустойку за несвоєчасну поставку обладнання в сумі 119200,00грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 526, 682, 688 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 270 Господарського кодексу України, ст.ст.32, 43 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій залишений поза увагою той факт, що у комплектність обладнання входить електродвигун, який не був поставлений, тому відповідачем порушено умови договору поставки стосовно комплектності обладнання, однак останній неправомірно відмовився від доукомплектування товару, що змусило позивача як покупця відмовитись від договору та вимагати від продавця повернення вартості поставленого товару та сплати нарахованих штрафних санкцій.

У відзиві на касаційну скаргу Приватне підприємство "УКРБУД ДРОБМАШ" просить оскаржену постанову залишити без змін як законну та обгрунтовану, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

18.04.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір № ДУК-02/11-243-П, за яким відповідач зобов'язався передати позивачу обладнання виробничо-технологічного призначення, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити вартість цього обладнання. Укладений між сторонами у справі договір є договором поставки.

Пунктами 2.1., 3.3., 4.1., 5.2. договору сторони встановили, що кількість, номенклатура обладнання, строки поставки та вартість обладнання, а також строки оплати вказуються в специфікаціях до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Правила щодо укладення договору встановлені ст. 638 ЦК України, згідно ч. 1 якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вже було зазначено між сторонами 18.04.2011р. було укладено договір щодо поставки відповідачем позивачу обладнання виробничо-технологічного призначення. Проте, господарськими судами попередніх інстанцій не було досліджено обставини, чи було досягнуто сторонами договору на момент його укладення згоди з усіх істотних умов.

Господарськими судами встановлено: