ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2014 року Справа № 910/8004/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 у справі№ 910/8004/13господарського судуКиївської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Основа"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рууккі Україна"прозобов'язання вчинити дії
за участю представників від: позивача Павлік О.М. (довір. від 04.02.2014)відповідача Біцюк В.С. (довір. від 11.12.2013)ОСОБА_4Кирич С.О. (довір. від 19.02.2013)
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.07.2013 у справі № 910/8004/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" (Позивач), зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рууккі Україна" (Відповідач) вчинити дії по поставці Позивачеві продукції, що оплачена ОСОБА_4, з Відповідача на користь Позивача стягнуто судовий збір у розмірі 1 147 грн.
Судові рішення ґрунтуються на тому, що відповідно до договору № 3/07-12М/В від 03.07.2012, укладеного між ТОВ "Основа" (Підрядник) і Фізичною особою ОСОБА_4 (Замовник), останнім перераховані грошові кошти Товариству з обмеженою відповідальністю "Рууккі Україна" на суму 1 234 659,01 грн. за будівельні матеріали для будівництва об'єкта "Кінноспортивна школа "Алюр". ТОВ "Рууккі Україна" поставило будівельні матеріали на суму 1 038 122,93 грн., а тому в силу статей 509, 526, 530, 615, 627, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, які передбачають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору та договірні зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог чинного законодавства, місцевий господарський суд, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, зобов'язав ТОВ "Рууккі Україна" поставити на користь ТОВ "Основа" частину оплаченої продукції на суму 196 536,08 грн.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2013, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 у справі № 910/8004/13 та прийняти нове рішення про відмову в позові ТОВ "Основа".
В касаційній скарзі заявник вказує на те, що договір на виготовлення та монтаж металоконструкцій і виконання підрядних робіт № 3/07-12 М/В від 03.07.2013 з ТОВ "Основа" він не укладав, підпис ОСОБА_4 на останній сторінці договору є підробленим, ОСОБА_4 не уповноважував ТОВ "Основа" на представництво його інтересів перед третіми особами, в тому числі і перед ТОВ "Рууккі Україна".
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Основа" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Рууккі Україна" про зобов"язання останнього вчинити дії по поставці ТОВ "Основа" продукції, що оплачена ОСОБА_4, а саме: прогін легкий LP - Z 200А 1,50 mm в кількості 710м, прогін легкий LP - Z 2050А 2,00 mm в кількості 670,16 м, 320 QD -Z275 профіль несучий Т 600-53L-915 0,45 mm POL S 320QD+Z 275 RR 1Q6 /БІЛА в кількості 597,17 кв.м., 1050 0,50 mm POL S80QD+Z275 RR/ ЗЕЛЕНИЙ в кількості 499,84 кв.м.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2013 порушено провадження у справі № 910/8004/13, а згодом ухвалою від 23.05.2013 справу передано до Господарського суду Київської області для розгляду за підсудністю, оскільки згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Відповідача: Київська область, Макарівський район, село Копилів, вул. Індустріальна, 4.
Свої позовні вимоги ТОВ "Основа" обґрунтовує тим, що між Фізичною особою ОСОБА_4 (Замовник) і ТОВ "Основа" (Підрядник) укладено договір на виготовлення та монтаж металоконструкцій та виконання підрядних робіт № 3/07-12М/В від 03.07.2012 на об"єкті: кінноспортивна школа "Алюр" Київська область, Вишгородський район, Демидівська сільська рада за межами населеного пункту.
За умовами договору Замовник мав здійснювати фінансування робіт в обсязі договірної суми 2 748 238,91 грн.
Позивач вказує, що Замовником (ОСОБА_4) за період з 07.06.2012 по 26.09.2012 перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Рууккі Україна" суму 1 234 659,06 грн., але ТОВ "Рууккі Україна" не в повному обсязі виконало договірні зобов'язання по поставці металопродукції на об'єкт (кінноспортивна школа "Алюр"), а ТОВ "Основа" є виконавцем підрядних робіт на цьому об'єкті, у зв"язку з чим металоконструкції підлягають поставці ТОВ "Основа".
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій послалися на норми матеріального права, які передбачають обов'язок Відповідача виконати договірні зобов'язання перед Позивачем.
При цьому суди не звернули уваги на те, що відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно з частиною 1 статті 208 Цивільного кодексу України правочин між юридичними особами мають вчинятися у письмовій формі.
Матеріали справи не містять доказів договірних відносин між Позивачем і Відповідачем з приводу поставки металопродукції за рахунок ОСОБА_4.
Більше того, в силу статті 41 Конституції України право приватної власності є непорушним, а в статті 319 Цивільного кодексу України закріплені положення про те, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном і вправі вчиняти будь-які дії щодо свого майна.
Тому, лише ОСОБА_4 вправі розпоряджатися своїми грошовими коштами, в тому числі, перерахованими Товариству з обмеженою відповідальністю "Рууккі Україна".
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів по справі № 910/8004/13 не відповідають нормам матеріального і процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
В силу статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.
ТОВ "Основа" не надало доказів порушення Відповідачем його цивільного права чи інтересів, а тому позовні вимоги ТОВ "Основа" не підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені ОСОБА_4 у зв"язку з подачею апеляційної і касаційної скарг згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають відшкодуванню за рахунок Позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Сервисы для юристов