Постанова ВГСУ від 17.02.2026 року у справі №479/684/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 479/684/18

провадження № 51-2362км25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового

засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника

потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_6 на ухвали Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2024 року та Миколаївського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150250000071, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Первомайськ Миколаївської області, жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 191, ч. 3 ст. 190, частинами 1, 3 ст. 358 КК,

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК (в частині вчинення 20 епізодів заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинених повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки) та ч. 3 ст. 191 КК (в частині вчинення 6 епізодів заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинених повторно), а кримінальне провадження в цій частині закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Постановлено продовжити розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні інших злочинів, передбачених частинами 2, 3 ст. 191, ч. 3 ст. 190, частинами 1, 3 ст. 358 КК.

Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу представника потерпілого, скасував ухвалу місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за епізодами заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем від 24 січня, 22, 23, 24 квітня, 4 та 5 травня 2016 року, а також за епізодом заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненим повторно, від 1 лютого 2017 року, і призначив у цій частині новий розгляд в суді першої інстанції. В іншій частині ухвалу суду залишив без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник потерпілого, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення нею епізодів заволодіння коштами, які перебували на рахунках клієнтів банку, що кваліфіковані за ч. 3 ст. 190 КК, і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Суть доводів скаржника зводиться до того, що на його думку, всі інкриміновані ОСОБА_8 епізоди шахрайства були об`єднані єдиним умислом, а тому такі правопорушення суди мали розглядати як один продовжуваний злочин, а не як окремі епізоди, що також слідує з обвинувального акту.

Тобто, суди помилково прийняли суму однієї транзакції, як розмір заподіяної шкоди, та не врахували загальну суму коштів, якою заволоділа ОСОБА_8 , що в свою чергу виключає можливість закриття провадження.

Отже, судами порушено вимоги п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, що призвело до неправомірного та безпідставного звільнення підсудної від відповідальності та закриття кримінального провадження.

Позиції учасників судового провадження