ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 444/2070/20
провадження № 51 - 3193 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
виправданого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 7 грудня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 березня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019140000000076, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовківського районного суду Львівської області від 7 грудня 2023 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК та виправдано у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він 4 лютого 2019 року приблизно о 8:00, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «ToyotaYaris» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), в порушення вимог пункту 12.4 ПДР, рухаючись з орієнтовною середньою швидкістю послідовно від 90,2 км/год до 73,2 км/год, в межах с. Сопошин Львівської області, автодорогою «Львів- Рава- Руська» (26 км + 500 м) в напрямку міста Рава-Руська, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змін, вчинив на своїй смузі руху наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який перебігав дорогу зліва направо відносно руху зазначеного автомобіля, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер у лікарні.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 березня 2024 року залишено без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок суду -без зміни.
Постановою Верховного Суду від 28 січня 2025 року частково задоволено касаційну скаргу прокурора, скасовано ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 березня 2024 року і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Апеляційний суд ухвалою від 24 березня 2025 року залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок суду-без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Зазначає, що поза увагою апеляційного суду залишились доводи сторони обвинувачення про те, що посилаючись на висновки експертиз №СЕ19/114-21/6529-ІТ, №СЕ19- 114- 22/10356- ІТ та виправдовуючи ОСОБА_7 місцевим судом не спростована повна їх суперечність усім обставинам, встановленим у ході досудового розслідування. Вказує, що судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки показанням експерта ОСОБА_9 , а дослідження звукозапису його показань, наданих в суді першої інстанції, відбулося без участі сторін провадження. Зазначає, що місцевим судом не було надано прокурору в повній мірі виконати вимоги ч. 3 ст. 23 КПК і, як наслідок, не було допитано єдиного безпосереднього очевидця ДТП-свідка ОСОБА_10 , при цьому, попри одержання довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про мобілізацію вказаного свідка, не було з`ясовано місце фактичного його перебування і можливості забезпечення його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Вказує, що апеляційний суд, в порушення вимог ч. 2 ст. 439 КПК, під час нового розгляду лише формально частково виконав вказівки суду касаційної інстанції. Зазначає, що колегія суддів, залишаючи виправдувальний вирок без зміни, взяла до уваги необ`єктивні показання обвинуваченого та малоінформативні показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про обставини ДТП, а також суд апеляційної інстанції маніпулятивно відокремив окремі вирази із висновків судових експертиз, проведених у кримінальному провадженні. Вказує, що судом апеляційної інстанції жодним чином не спростовано доводів сторони обвинувачення про те, що у висновку експерта №СЕ19- 114- 22/10356- ІТ взято за основу показання обвинуваченого, а також вихідні дані, які отримано при проведенні слідчого експерименту за його участі, які жодним чином не відрізняються від показань, наданих ним в ході проведення досудового розслідування та визнані експертом у висновку №20-1298 не спроможними, оскільки суперечать обставинам, наявним на відеозаписі події. Зазначає, що апеляційний суд не дослідивши суперечливі висновки експертиз, не допитавши експертів, приступив до вирішення питання щодо доцільності призначення комісійної автотехнічної експертизи обставин наїзду, про призначення якої клопотала сторона обвинувачення. Вказує, що суд апеляційної інстанції, не погодившись із апеляційною скаргою прокурора, зосередився виключно на висновках, викладених у вироку, при цьому обґрунтованих мотивів залишення апеляційної скарги без задоволення не навів, а обмежився формальним переліченням доказів, показань свідків та документів, які наведені у вироку місцевого суду.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисники виправданого ОСОБА_7 -адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , просять залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити. Виправданий та його захисник заперечували проти її задоволення.
Сервисы для юристов