ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2015 року Справа № 922/2264/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Євсікова О.О., Кролевець О.А.,
за участю представника ПАТ "БМ Банк" - Павлоградського О.М. дов. №05-5/80 від 24 листопада 2015 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "АТБ-маркет" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2015 року у справі Господарського суду Харківської області за позовом ТОВ "АТБ-маркет" до ПАТ "БМ Банк" та ТОВ "Юніфуд Інтернешнл" про визнання недійсним договору,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року ТОВ "АТБ-маркет" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "БМ Банк" (далі - відповідач-1) та ТОВ "Юніфуд Інтернешнл" (далі - відповідач-2) з позовом про визнання недійсним договору про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F від 21 серпня 2013 року.
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням спірним договором прав і законних інтересів позивача.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11 червня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "АТБ-маркет" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 11 червня 2015 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ "АТБ-маркет" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2015 року та передати справу на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм ст. ст. 22, 83, п. 7 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з безпідставним відхиленням клопотання про визнання неукладеними інформаційних повідомлень про зміну платіжних реквізитів на виконання умов контракту.
Зазначає, що, у порушення ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", предметом спірного договору є право вимоги, а не фінансування, у зв'язку з чим предмет спірного договору не є предметом договору факторингу та, з урахуванням положень ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, має ознаки договору про оплатне відступлення права вимоги (оплатна цессія), на що суди попередніх інстанцій уваги не звернули.
Представники ТОВ "АТБ-маркет" та ТОВ "Юніфуд Інтернешнл" у судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги ТОВ "АТБ-маркет" та ТОВ "Юніфуд Інтернешнл" повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши пояснення представника ПАТ "БМ Банк", обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ "АТБ-маркет" (покупець) та ТОВ "Юніфуд Інтернешнл" (постачальник) укладені договори поставки № 44265 від 30 квітня 2013 року та № 29091/1 від 1 січня 2013 року, за умовами яких постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені договором, передати товар у власність покупця, а покупець, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 3.1 вказаних договорів покупець після прийняття товару та всіх необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 7 календарних днів з дня поставки.
Сторонами укладались додаткові угоди, якими змінювались терміни оплати.
Пунктами 8.12 (8.17) вказаних договорів сторони обумовили, що даний договір та вся інформація, що пов'язана з ним, вважається конфіденційною інформацією. Постачальник зобов'язується не розкривати конфіденційну інформацію третім особам протягом терміну дії договору, а також протягом трьох років після його припинення.
Відповідно до п. п. 8.17 (8.18) договорів постачальник зобов'язується не передавати (не відступати) третім особам права вимоги по даному договору без попереднього письмового погодження покупця. В разі порушення даного зобов'язання постачальник зобов'язаний оплатити покупцю штраф в розмірі 100000 гривень 00 коп. за кожен випадок такого порушення.
На виконання умов вказаних договорів ТОВ "Юніфуд Інтернешнл" протягом 2013 року здійснювалась поставка товару покупцю, який оплачував його, що підтверджується відповідною банківською випискою.
Станом на 31 березня 2014 року борг покупця перед постачальником був відсутній, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків.
Після підписання вказаного акту поставки не відбувались, сторони повністю припинили співробітництво, розрахувавшись у повному обсязі.
Разом з тим, 21 серпня 2013 року ПАТ "БМ Банк" (фактор) та ТОВ "Юніфуд Інтернешнл" (підприємство) укладено договір про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F, за умовами якого підприємство зобов'язується відступити факторові, відповідно до умов даного договору, право вимоги від дебіторів підприємства, зазначених у переліку дебіторів, коштів (включаючи всі види неустойок), право на одержання яких належить підприємству на підставі документів, що підтверджують таке право вимоги відповідно до контракту, а фактор зобов'язується придбати зазначені права вимоги коштів від дебіторів підприємства і передати за плату кошти у розмірі вартості відступленого підприємством факторові права вимоги коштів від дебіторів підприємства, у порядку й випадках, передбачених даним договором.
Згідно умов вказаного договору покупець повинен сплачувати грошові кошти за поставлений товар не постачальнику, а банку.
Сервисы для юристов