ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2015 року Справа № 910/12274/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Полянського А.Г.,
суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,
розглянувши
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Европласт"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 року у справі№ 910/12274/15 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Европласт"до третя особаПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк"простягнення 24 290 522,40 грн., -
за участю представників сторін:
позивача - Рибаков Ю.А. дов. від 06.04.2015 р.,
відповідача - Соболь О.М. дов. від 02.12.2014 р.,
третьої особи - не з"явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2015 р. (суддя - Мельник В.І.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Европласт" 16 835 049 грн. - страхового відшкодування, 4 607 268 грн. - пені, 321 019 грн. 01 коп. - 3% річних, 6 784 524 грн. 75 коп. - інфляційних втрат та 10 000 грн. - витрат по оплаті послуг експерта та 73 080 грн. - судового збору .
Постановою від 22.10.2015 р. Київського апеляційного господарського суду (судді - Коршун Н.М., Дикунська С.Я., Алданова С.О.) рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2015 р. скасовано та прийнято нове, яким у позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Европласт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи із наступного.
Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарських судів.
Як вбачається матеріалів справи, 22.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Европласт" було укладено кредитний договір № 13.05-493 (Кредитний договір-1) та кредитний договір № 13.05-494 (Кредитний договір-2) для придбання екскрузійної установки для виробництва поліпропіленових труб та для придбання екскрузійної установки для виробництва полівінілхлоридних труб за кредитним договором.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитними договорами, 22.05.2013 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Европласт" було укладено договір застави рухомого майна №13.05-493/13.05-494/3PM (договір застави), а саме обладнання, яке купувалося за рахунок кредитного договору-1: інженерне і виробничо-технологічне обладнання та торгівельне обладнання, в тому числі, екструзійної установки для виробництва поліпропіленових труб та екструзійної установки для виробництва полівінілхлоридних труб, яке розташоване за адресою: Донецька область, с. Піски, вулиця Леніна, 146 (Обладнання).
На виконання умов договору застави 06.06.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Европласт" уклало договір добровільного страхування майна підприємства та підприємців № 1565ип/14д/цп від 06.06.2014 року (договір страхування) з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування", за умовами якого було застраховано інженерне і виробничо-технологічне обладнання та торгівельне обладнання, в тому числі, екструзійної установки для виробництва поліпропіленових труб та екструзійної установки для виробництва полівінілхлоридних труб, яке розташоване за адресою: Донецька область, с.Піски, вулиця Леніна, 146.
Позивач здійснив оплату страхових платежів, що підтверджується платіжними дорученнями: від 05.06.2014 року № 911995; від 05.09.2014 року № 912784; від 05.12.2014 року № 913491; від 26.02.2015 року № 275.
Відповідно до п. 3 договору страхування, вигодонабувачем за договором був Банк.
Пунктом 9 договору страхування визначено строк дії договору з 06.06.2014 року по 05.06.2015 року.
Банк листом від 06.04.2015 р. № КПО-54.2.1/2 відмовився від прав Вигодонабувача за договором Страхування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Европлас", про що останній повідомив Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" листом № 25 від 08.04.2015 року.
Звертаючись з позовом, позивач вказував, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області у вересні 2014 року проїзд у с. Піски був заборонений, виробництво було зупинено й на території місцезнаходження Обладнання персонал Позивача був відсутній. Територія селища Піски перебувала під контролем регулярних військових формувань України. Проте, представники позивача змогли відвідати місце знаходження Обладнання та виявили, що усе обладнання, облаштоване за вказаним місцем реєстрації, було викрадене невідомими особами.
Позивач зазначав, що відповідача було повідомлено про настання цієї події за телефоном гарячої лінії та оформлено відповідне звернення до правоохоронних органів, у зв'язку з чим порушено кримінальну справу, про що свідчить витяг з кримінального провадження № 12014050380001234.
Позивач, посилаючись на п. 13.1.6 договору Страхування, за яким страховим ризиком визнається втрата (загибель) або пошкодження застрахованого майна в результаті, у тому числі, протиправних дій третіх осіб, тобто зникнення, знищення або пошкодження застрахованого майна в результаті виключно таких дій, вчинених з проникненням у приміщення чи інше сховище; крадіжки зі зломом, відкритого викрадення майна (грабежу), нападу з метою заволодіння майном, поєднаного з насильством (розбій), вважає, що настав страховий випадок, на підставі чого 24.09.2014 року направив на адресу відповідача повідомлення про настання страхового випадку.
Однак, листом від 05.11.2014 року вих. № 9610/26 відповідач з посиланням на п.п. 13.4.2 та 13.4.3 договору страхування повідомив позивача про відсутність підстав для кваліфікації вказаних подій як страховий випадок і відповідно відсутність підстав для виникнення зобов'язань страховика за договорами страхування.
Сервисы для юристов