Постанова ВГСУ від 16.12.2014 року у справі №924/808/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 924/808/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Запорощенка М.Д., Погребняка В.Я.,за участю представників:

ПАТ "Хмельницький цукровий завод" - Краснокутської Н.М.,

ДПІ у м. Хмельницькому - Паукової А.П.,

арбітражного керуючого Мирутенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 16.10.2014 у справі №924/808/14 за заявою Державної податкової адміністрації у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод", -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.10.2014 року порушено провадження у справі № 924/808/14 (суддя Радченя Д.І.) про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод", визнано вимоги ініціюючого кредитора ДПІ у м. Хмельницькому до боржника в сумі 532816,53 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Мирутенка М.М., тощо.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 (колегія суддів: Тимошенко О.М. - головуючий, Демидюк О.О., Огороднік К.М.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Хмельницької області від 16.10.2014 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Хмельницький цукровий завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 16.10.2014 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію прийняття заяви про порушення провадження по справі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 1,10,11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 43 ГПК України.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників ПАТ "Хмельницький цукровий завод", ДПІ у м. Хмельницькому та арбітражного керуючого Мирутенка М.М., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2014 року Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області звернулась до господарського суду Хмельницької області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства „Хмельницький цукровий завод" на підставі ст.ст. 7, 9, 10, 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", посилаючись на заборгованість боржника перед ДПІ у м. Хмельницькому (основний платіж разом з пенею), яка загалом складає 1 094 114,65 грн., а саме: по земельному податку з юридичних осіб (основний платіж) в сумі 1093896,84грн., яка підтверджується податковими деклараціями з плати за землю за 2012 рік від 20.02.2012р. та за 2013 рік від 19.02.2013 р. та 217,81грн. пеня.

Приймаючи рішення про порушення провадження у даній справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод", оскільки загальна сума сукупних безспірних вимог ДПІ у м. Хмельницькому до боржника складає понад триста мінімальних розмірів заробітної плати і не сплачена боржником у встановлений для її погашення строк, що є достатньою підставою для порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Хмельницький цукровий завод".

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з наступних обставин.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство, ДПІ у м. Хмельницькому на підтвердження безспірності своїх грошових вимог до боржника надала копії рішень Хмельницького окружного адміністративного суду по справам №822/719/14 та №822/2888/13-а, якими задоволено позовні вимоги ДПІ у м.Хмельницькому про стягнення податкового боргу з ПАТ "Хмельницький цукровий завод" в сумі 1098114,32 грн. , виконавчий лист від 25.07.2013р. по справі № 822/2888/13-а, який постановою Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 13.12.2013 року повернуто стягувачу, та копії інкасових доручень до банків, оформлених протягом 2013-2014 р.р. для примусового стягнення коштів з боржника в рахунок погашення податкового боргу в сумах 565297 грн. 79 коп. (згідно постанови ХОАС від 20.03.2014 р. № 822/719/14) та 532816,53 грн. (згідно постанови ХОАС від 25.07.2013 р. № 822/2888/13-а).

Надавши правову оцінку поданим ДПІ у м. Хмельницькому документам та врахувавши вимоги ст. 95 Податкового кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в даному випадку підтвердженням безспірності вимог кредитора та неплатоспроможності боржника в контексті положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є встановлений законодавством інший порядок примусового виконання рішення. Отже подані заявником докази (видані на виконання судового рішення інкасові доручення) свідчать про здійснення примусового виконання рішення суду щодо стягнення безспірної суми заборгованості та неможливість їх виконання внаслідок відсутності коштів боржника.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Так, безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Отже, необхідною умовою для порушення справи про банкрутство є наявність безспірних вимог кредитора до боржника, які становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

При цьому, саме відкриття виконавчого провадження шляхом винесення відповідної постанови є тією обставиною, з якою пов'язується безспірність вимог кредитора. В іншому порядку безспірність вимог кредитора не може бути підтверджена.

Відповідно, і встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Згідно ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити перелік документів, що додаються до заяви, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Також пунктом 3 частини 7 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.