ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2014 року Справа № 916/698/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши матеріали касаційної скаргиДепартаменту комунальної власності Одеської міської ради на постановувід 09.10.2014 р. Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 916/698/14 господарського суду Одеської областіза позовомДепартаменту комунальної власності Одеської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 простягнення 177 244,50 грн.В С Т А Н О В И В :
У лютому 2014 р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 177 244,50 грн., з посиланням на статті 257, 526, 530, 624, 785 Цивільного кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.02.2008 р. між позивачем та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір оренди нерухомого майна № 5/58, який відповідно до рішення господарського суду Одеської області у справі № 12/111-09-3039 розірвано на вимогу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (правонаступником якого є позивач) та виселено відповідача з нежитлового приміщення. Проте, ФОП ОСОБА_4 у добровільному порядку не передав нежитлове приміщення орендодавцеві, у зв'язку з чим 15.04.2013 р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату у визначені позивачем строки неустойки, яка останнім залишена без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим за період з 01.02.2011 р. по 31.01.2014 р. позивачем нарахована неустойка у відповідності до статті 785 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2014 р. (суддя Брагіна Я.В.) позов задоволено частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 147 703,07 грн. неустойки. В частині задоволення позовних вимог про стягнення 29 450,82 грн. неустойки відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки, вказавши при цьому на безпідставність включення позивачем до складу неустойки суми податку на додану вартість у розмірі 29 540,82 грн.
За апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_4 Одеський апеляційний господарський суд (судді: Поліщук Л.В., Таран С.В., Туренко В.Б.), переглянувши рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 09.10.2014 р. скасував його, у позові відмовив.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України неустойка є окремим видом відповідальності у сфері орендних правовідносин, проте у даному випадку відсутня така її складова як наявність вини відповідача у неповерненні орендованого майна, правові підстави для її застосування відсутні.
Департамент комунальної власності Одеської міської ради подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 р. у даній справі скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2014 р. залишити без змін, непогоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції про відмову у позові, вказуючи на невиконання відповідачем зобов'язань, покладених на нього договором оренди, судовим рішенням у справі № 12/111-09-3039 та безпосередньо законом щодо передачі позивачу нежитлового приміщення.
В свою чергу, як зазначає скаржник, Департамент використав всі можливі способи щодо виконання рішення господарського суду у справі № 2/111-09-3039, яким розірвано договір оренди нерухомого майна та виселено ФОП ОСОБА_4 з нежитлового приміщення, однак, із незалежних від позивача обставин, вказане судове рішення залишилось невиконаним.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 29.02.2008 р. між Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради (правонаступником якого є Департамент) (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 5/58, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу загальною площею 95,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10-12).
Згідно з пунктами 7.3 та 7.4 договору оренди, при тривалому, більш трьох місяців, невикористання орендарем наданих йому приміщень за цим договором, останні вважаються неосвоєними і договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством. Суперечки, що виникають між сторонами у ході виконання умов договору оренди, вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не буде досягнуто, справа передається на розгляд до господарського суду Одеської області.
Судами під час розгляду справи встановлено, що 07.04.2008 р. ФОП ОСОБА_4 звернувся до позивача з листом про розірвання договору оренди, у зв'язку з невикористанням орендованого приміщення, проте Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради не відповіло на вказаний лист.
Предметом спору у даній справі є вимога Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення з ФОП ОСОБА_4 неустойки у розмірі 177 244,50 грн. на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України за період з 01.02.2011 р. по 31.01.2014 р. у зв'язку з неповерненням відповідачем нежитлового приміщення орендованого за договором № 5/58 від 29.02.2008 р.
Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Як вбачається з матеріалів справи, у пункті 1.3 договору сторонами обумовлено, що термін дії договору оренди № 5/58: з 29.02.2008 р. до 29.02.2009 р.
При цьому, відповідно до пункту 7.11 договору оренди № 5/58 від 29.02.2008 р., дія договору припиняється внаслідок продажу об'єкта оренди за участю орендаря.
Після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15- денний передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди (пункт 4.7 договору оренди).
Відповідно до пункту 4.10 договору оренди, у випадку припинення дії цього договору, у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання - передачі приміщень.
Здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що 09.09.2008 р. між Територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради в особі Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (правонаступник - Департамент комунальної власності Одеської міської ради) та ФОП ОСОБА_4 укладено договір купівлі - продажу № 137, предметом якого було раніше орендоване відповідачем приміщення за договором оренди нерухомого майна № 5/58 від 29.02.2008 р., умовами якого передбачений перехід до покупця права власності на майно після сплати повної його вартості, що, як встановлено судами, ФОП ОСОБА_4 не зроблено, кошти за нерухоме майно згідно договору купівіл - продажу не сплачені (а.с. 118-121)
При цьому, судами встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 10.07.2009 р. у справі № 12/111-09-3039 розірвано договір оренди № 5/58 від 29.02.2008 р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_4, виселено ФОП ОСОБА_4 з нежитлового приміщення та стягнуто на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради - 15 334, 70 грн. заборгованості з орендної плати та 716, 53 грн. пені (а.с. 14-15).
17.08.2009р. на виконання судового рішення видано наказ №12/111-09-3039 про виселення ФОП ОСОБА_4 з нежитлового приміщення підвалу площею 95,4кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1
Постановою державного виконавця Першого приморського відділу ДВС від 06.10.2011 р., державним виконавцем повернуто стягувачу виконавчий документ № 12/111-09-3039 господарського суду Одеської області, з підстав встановлення в ході проведення виконавчих дій відсутності боржника - ФОП ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до акта державного виконавця від 06.10.2011 р. Постанову про відкриття виконавчого провадження боржнику вручити не представляється можливим (а.с. 33).
Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За приписами частини 2 вказаної норми, на підставі якої заявлені позовні вимоги про стягнення неустойки, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Сервисы для юристов