Постанова ВГСУ від 16.11.2016 року у справі №910/1438/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 910/1438/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю представника відповідача Патрик Г.Г. дов. № 137 від 28 грудня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2016 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа - ОСОБА_5, про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - позивач) звернулось до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_5, з позовом про стягнення в порядку регресу збитків у розмірі 2297 гривень 98 коп.

Позовні вимоги грунтуються на нормах ст. 993 Цивільного кодексу України та п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 травня 2016 року у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2016 року апеляційну скаргу ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2016 року - без зміни.

У касаційній скарзі ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2016 року, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Вважає, що Моторне (транспортне) страхове бюро України зобов'язане здійснити виплати страхового відшкодування за осіб, що не застрахували свою цивільно-правову відповідальність.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач та третя особа повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 11 серпня 2012 року між ОСОБА_6 (далі - страхувальник) та ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - страховик) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2800-12-00116, яким застраховано транспортний засіб марки "Hyundai Accent", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

За договором страхування, у відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України, одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судами встановлено, що 30 січня 2013 року у м. Києві на вул.Багговутівській, 1, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу та транспортного засобу "Hyundai Н200", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, транспортним засобам завдано пошкодження.

Також встановлено, що у зв'язку зі зверненням страхувальника до ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, останнім визнано вказану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт № ДККА-24137 від 1 березня 2013 року, призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 2 297 грн. 98коп.

Відповідно до статей 22, 1166 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана, зокрема, майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Судами досліджено, що позивач виплатив відповідачу страхове відшкодування у розмірі 2 297 грн. 98 коп.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2013 року №761/3239/13-п ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності.

За змістом ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5, особи, яка керувала транспортним засобом "Hyundai Н200", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована не була.