Постанова ВГСУ від 16.11.2016 року у справі №908/1278/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 908/1278/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на рішення та постанову Господарського суду Запорізької області від 13.06.2016 Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2016у справі№ 908/1278/16 Господарського суду Запорізької областіза позовомДержавної екологічної інспекції у Запорізькій областідоКомунальної установи "Орловський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної радипростягнення 196627,54 грн.за участю представників сторін:

позивача: не з'явилисявідповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.06.2016 у справі № 908/1278/16 (суддя Алейникова Т.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., судді: Агапов О.Л., Будко Н.В.) відмовлено Державній екологічній інспекції у Запорізькій області у задоволенні позовних вимог до Комунальної установи "Орловський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради про стягнення шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 196627,54 грн.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2016 у справі № 908/1278/16, передати справу на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на те, що судами не взятий до уваги той факт, що відповідачем не було у встановлений строк подано документи для отримання дозволу на спеціальне водокористування і у період з 01.01.2014 по 16.10.2014 відповідач здійснював водокористування без відповідного дозволу, що є підставою для відшкодування завданих збитків державі.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у період з 26.05.2014 по 27.05.2014 було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальною установою "Орловський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Під час проведення перевірки встановлено, що в період з 01.01.2014 по 27.05.2014 відповідач здійснив забір води з підземного водоносного горизонту (свердловина № 1) у кількості 3746 м3 без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог статей 44, 49 Водного кодексу України.

Розмір шкоди, заподіяної державі, внаслідок забору відповідачем у період з 01.01.2014 по 27.05.2014 підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування визначено позивачем відповідно до "Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 20.07.2009 за №389, у розмірі 196627 грн. 54 коп.

27.06.2014 позивач направив відповідачу претензією на суму 196627,54 грн. за вих. № 2066/06 з вимогою сплатити суму завданої шкоди, відповіді на яку відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області звернулась до суду з позовом про стягнення відповідача 196627,54 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач мав дозвіл на спеціальне водокористування на термін з 01.01.2008 по 31.12.2010, який було продовжено за заявою відповідача на три роки до 31.12.2013; відповідачем були вжиті достатні та своєчасні заходи для продовження та отримання нового дозволу, однак подані документи були несвоєчасно опрацьовані органами виконавчої влади.

За таких обставин, суди дійшли висновку, що несвоєчасне здійснення належних дій з боку органів виконавчої влади не може свідчити про самовільний характер водокористування відповідача в той час, коли ним були вчиненні всі необхідні дії щодо своєчасного отримання такого дозволу.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтями 48, 49 вказаного Кодексу (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними та фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається:

Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;

органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, - в разі використання підземних вод та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.