Постанова ВГСУ від 16.10.2014 року у справі №904/1387/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року Справа № 904/1387/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіКостенко Т.Ф., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РВС-ЛТД"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 рокуу справі№ 904/1387/14господарського судуДніпропетровської областіза позовомПрокурора Ленінського району міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "РВС-ЛТД"провнесення змін до договору оренди земельної ділянки

В засіданні взяли участь представники:

- прокуратури:Клюге Л.М. посвідчення № 014552 від 17.01.2013 року,- позивача:не з'явився,- відповідача:Кононов А.М. дов. б/н від 27.06.2014 року

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РВС-ЛТД" (далі за текстом - ТОВ "РВС-ЛТД") про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 року у справі № 904/1387/14 позовні вимоги задоволено: внесено зміни до п. 1.3. Договору оренди земельної ділянки від 25.03.2003 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "РВС-ЛТД", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 1154, державна реєстрація якого відбувалась 08.04.2003 року за № 3232 та викладено його в такій редакції: "1.3. Нормативна грошова оцінка частики земельної ділянки площею 0, 0316 га станом на 27.01.2014 року складає 680 735, 38 грн.".

Внесено зміни до п. 3.1. Договору оренди земельної ділянки від 25.03.2003 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "РВС-ЛТД", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 1154, державна реєстрація якого відбувалась 08.04.2003 року за № 3232 та викладено його в такій редакції: "3.1. Річна орендна плата за частку 46, 75 % земельної ділянки встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 20 422, 06 грн. не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом".

Внесено зміни до п. 3.2 Договору оренди земельної ділянки від 25.03.2003 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "РВС-ЛТД", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 1154, державна реєстрація якого відбувалась 08.04.2003 року за № 3232 та викладено його в такій редакції: "3.2. Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця".

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "РВС-ЛТД" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити прокурору Ленінського району міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 року у справі № 904/1387/14 апеляційну скаргу ТОВ "РВС-ЛТД" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ТОВ "РВС-ЛТД" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 року у справі № 904/1387/14, а матеріали справи направити на новий розгляд, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 8, 19, 55, 58 Конституції України, ст. ст. 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України, ст. ст. 14, 525, 526, 629, 651, 653 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.10.2014 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 16.10.2014 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 14.10.2014 року № 03-05/1994 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/1387/14 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Фролової Г.М. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Костенко Т.Ф., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 18.12.2002 року № 72/5 між Дніпропетровською міською радою та ТОВ науково-виробничої фірми "РВС-ЛТД" 25.03.2003 року було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений нотаріусом ДМНО ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 1154, державна реєстрація якого відбувалась 08.04.2003 року за № 3232, згідно п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду на умовах цього договору частку (46, 75 %) у користуванні земельною ділянкою площею 0, 0675 га (площа частки складає 0, 0316 га) що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Заводська Набережна, 91-Б, для фактичного розміщення нежитлових приміщень, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:08:777:0005 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Положеннями п. 2.1. вищевказаного Договору сторони погодили, що земельна ділянка передається до 18.12.2017 року.

Пунктом 1.3. Договору сторони передбачили, що грошова оцінка частки земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладання цього договору 292 628, 87 грн.

Згідно п. п. 3.1., 3.2. Договору сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 43 894, 35 грн. Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Відповідно до п. 3.3. Договору розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

За приписами п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом. Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Пунктом 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 ГПК України закріплено, що господарський суд порушує справи за позовами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційним Судом України у рішенні від 08.04.1999 року за № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 визначено, що прокурори і їх заступники у кожному випадку самостійно визначають у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Пункт 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України визначає, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому за законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Судами попередніх інстанцій досліджено, що прокурор обґрунтовує звернення до суду результатами перевірки, проведеної прокуратурою Ленінського району м. Дніпропетровська, якою встановлено невідповідність частини умов договору оренди земельної ділянки від 25.03.2003 року вимогам чинного законодавства, що свідчить про наявність обставин для звернення прокурора до суду з відповідним позовом для захисту інтересів держави.