ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2014 року Справа № 902/1699/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кота О.В.суддівКочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на рішення від та на постанову відгосподарського суду Вінницької області 18.06.2014 Рівненського апеляційного господарського суду 13.08.2014у справі господарського суду№ 902/1699/13 Вінницької областіза позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій"провизнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів від 01.05.1997за участю представників сторін:
від позивача - не з'явилися
від відповідача - не з"явилися
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Вінницької області від 18.06.2014 у справі № 902/1699/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.2014, відмовлено у позові ОСОБА_4 (Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" (Відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів від 01.05.1997.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 18.06.2014, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 у справі № 902/1699/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Меркурій", оформленого протоколом № 1 від 01.05.1997, про виключення ОСОБА_4 з учасників товариства.
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 100, 257, 267, 268 Цивільного кодексу України, статті 167 Господарського кодексу України.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій" створено 10.12.1992 шляхом реорганізації Колективного малого підприємства "Меркурій", що підтверджується рішенням загальних зборів учасників товариства від 10.12.1992.
29.12.1992 затверджено Статут товариства, згідно з яким його учасниками стали: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з частками у розмірі по 50 % статутного фонду.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Меркурій" від 31.10.1995 ОСОБА_4 звільнено з посади директора товариства у зв'язку з переходом на інше місце роботи, та призначено директором ТОВ "Меркурій" ОСОБА_5
01.05.1997 рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Меркурій", оформленим протоколом № 1, прийнято в члени товариства на правах співзасновника ОСОБА_6 та виключено з членів і засновників ОСОБА_4
ОСОБА_4 звернувся з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Меркурій" про виключення учасника товариства ОСОБА_4, оформленого протоколом № 1 від 01.05.1997.
Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4.
Судові рішення мотивовані тим, що 01.05.1997 при прийнятті рішення загальних зборів ТОВ "Меркурій" допущені порушення, які є підставою для визнання такого рішення недійсним. Разом з тим, судами прийнято до уваги заяву ТОВ "Меркурій" про застосування строків позовної давності та відмовлено Позивачу в задоволенні позову.
Відповідно до частин 2, 3 статті 59 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на день прийняття рішення зборів) з питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства необхідна одностайність у вищому органі. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.
Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі одностайно прийнятого рішення зборів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере (частина 1 статті 64 цього ж Закону України).
Як вбачається з протоколу № 1 від 01.05.1997 р., ОСОБА_4 участі у голосуванні не приймав, на зборах вирішувалися питання про прийняття в члени товариства на правах співзасновника ОСОБА_6 та про виключення з членів та засновників ОСОБА_4 Крім того, основною підставою для виключення ОСОБА_4 із числа учасників товариства стало зловживання ним службовим становищем під час його перебування на посаді директора товариства, а не невиконання обов'язків учасника товариства.
Суди вказують, що обставини, пов'язані з виключенням ОСОБА_4 з товариства, які зазначені в протоколі стосуються трудових відносин ОСОБА_4 і ТОВ "Меркурій" та не можуть бути підставою для виключення його з учасників товариства.
Відмовляючи Позивачу в позові по строку позовної давності, суди попередніх інстанцій посилаються на те, що Позивачу було відомо про порушення його корпоративного права у березні 1998 року, що підтверджується позовною заявою ОСОБА_4, поданою до Тульчинського районного суду про визнання недійсним протоколу № 1 від 31.10.1995 ТОВ "Меркурій", при вирішенні якої ОСОБА_4 у додаткових позовних вимогах просив визнати недійсним протокол від 01.05.1997 про виключення його із засновників ТОВ "Меркурій".
Згідно з частиною 2 - 4 статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд першої інстанції зазначає, що право участі у товаристві не можна ототожнювати з особистими немайновими правами у розумінні статті 269 Цивільного кодексу України, оскільки воно має економічний зміст. Право участі у товаристві є корпоративним правом, яке можна продати, обміняти, подарувати, а також особа може бути позбавлена цього права шляхом виключення учасника з товариства, а особистим немайновим правом особа володіє довічно.
Касаційна скарга Позивача мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм статті 268 Цивільного кодексу України, відповідно до якої позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом. Рішення загальних зборів засновників ТОВ "Меркурій" від 01.05.1997 підлягає визнанню недійсним, у зв'язку з порушенням процедури проведення загальних зборів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Положеннями статей 71, 75 Цивільного кодексу УРСР загальний строк позовної давності було встановлено в три роки. Позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Сервисы для юристов