Постанова ВГСУ від 16.09.2015 року у справі №910/22192/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року Справа № 910/22192/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівКозир Т.П., Попікової О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції Українина рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 02.03.2015 Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2015у справі№ 910/22192/14Господарського судуміста Києваза позовомДержавного підприємства "Український інститут промислової власності"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічні переклади"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна фінансова інспекція Українипростягнення 7828432,98 грнза участю представників:

позивача: Калішенко Є.О., дов. від 04.08.2015;

відповідача: Тищенко Н.В., дов. від 15.09.2015;

третьої особи: Конепуд Д.В., дов. від 07.09.2015;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 у справі № 910/22192/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Цюкало Ю.В., судді - Нечай О.В., Селівон А.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., СулімВ.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 у справі № 910/22192/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, третя особа звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між позивачем (Замовник) та відповідачем (Виконавець) 01.02.2003 укладений договір № 118/2203І на виконання комплексу робіт для потреб закладу експертизи, за умовами якого Виконавець зобов'язався за завданням Замовника виконувати комплекси робіт:

- перший комплекс робіт: виготовлення письмових перекладів бібліографічних даних, назв патентів та рефератів до патентів України на винаходи на дві мови - відповідно українську або російську, а також англійську згідно договорів-доручення Державного департаменту інтелектуальної власності; у разі відсутності рефератів до патентів України на винаходи, Виконавець зобов'язався складати такі реферати та виготовляти їх переклади; контроль результатів перекладу, їх упорядкування та завантаження до бази даних.

- другий комплекс робіт: аналіз інформаційних джерел та формування іноземною мовою відомостей (реферат, резюме, анотація тощо) стосовно інформаційних джерел для їх подальшого перекладу українською мовою; виготовлення перекладів визначених відомостей з інформаційних джерел для формування баз даних, електронного інформаційно-довідкового фонду експертизи та інших для потреб закладу експертизи з іноземних мов на українську мову; контроль результатів перекладу, їх упорядкування та завантаження до бази даних.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору визначено, що вартість виконаних робіт встановлюється відповідно до "Розрахунків вартості" (додаток 2, 3, 4 до договору).

Замовник зобов'язався приймати роботу від Виконавця з підписанням актів прийому-передачі виконаних робіт з зазначенням номеру випуску та номеру комплекту матеріалів до нього, згідно реєстру передачі інформації, оплачувати виконану роботу у відповідності до підписаних сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт (п. 2.1.5, п. 2.1.6 договору).

Виконавець зобов'язався складати акти прийому-передачі виконаних робіт і передавати його Замовнику (п. 2.2.4 договору).

Замовник протягом 5-ти банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, зазначеного у п. 2.2.4, перераховує Виконавцю суму, що підлягає до перерахування в акті (п. 3.6 договору).

Відповідно до п. 4.4 договору, Замовник зобов'язався протягом 3 робочих днів надати Виконавцю підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт або мотивовану відмову від прийняття робіт. У випадку мотивованої відмови Замовника, сторони складають двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання.

Додатковими угодами від 20.12.2004, 03.05.2006, 06.05.2006, 28.02.2007, 29.01.2008, 30.01.2009, 17.05.2012 внесено зміни до договору № 118/2203І, в тому числі щодо вартості виконаних робіт.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем своєчасно та належним чином виконувалися роботи за договором, які без зауважень приймались позивачем, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт, підписаними та скріпленими печатками сторін без заперечень та зауважень і доказів відмови від прийняття робіт за договором позивачем надано не було.

З огляду на зазначене, суди дійшли висновку, що позивач на момент підписання актів здачі-прийняття робіт по договору № 118/2203І погодився з тим обсягом та вартістю робіт, який прийняв та, в подальшому, оплатив.

Державною фінансовою інспекцією України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.07.2011 по 31.01.2014, відповідно до п. 2.28 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України, про що складено відповідний акт від 07.05.2014 № 03-21/2/76.

З 11.02.2014 по 25.03.2014 ревізію було зупинено, зокрема, для проведення зустрічних звірок, а також для надання можливості сторонам скласти акт взаєморозрахунків за зазначений період.

Сторонами 13.11.2014 складено, підписано та скріплено печатками акт взаєморозрахунків за період з 01.07.2011 по 31.01.2014, яким встановлена відсутність заборгованості між сторонами за вищезазначеним договором № 118/2203І.

Разом з цим, як встановили суди попередніх інстанцій, в акті ревізії від 07.05.2014 №03-21/2/76 Державна фінансова інспекція України зазначила про завищення відповідачем вартості виконаних послуг з перекладів та формування інформаційних файлів за період з 01.07.2011 по 31.12.2013 року на загальну суму 7828432,98 грн (з ПДВ), що є, на думку інспекції, матеріальною шкодою.