ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2014 року Справа № 916/1162/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Малетича М.М.
суддів Мамонтової О.М.
Круглікової К.С.
За участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача не з'явилися
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Інтер-Консалт-Плюс" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.14р.
у справі № 916/1162/14 (господарського суду Одеської області)
за позовом ТОВ "Інтер-Консалт-Плюс", м. Одеса
до Головного управління юстиції в Одеській області, м. Одеса
про стягнення 101880 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.14р. у справі № 916/1162/14 (суддя Щавинська Ю.М.) позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 101880 грн заборгованості.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.14р. (головуючий Савицький Я.Ф., судді Гладишева Т.Я., Журавльов О.О.) вказане рішення скасовано, в позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 30.07.14р. скасувати, а рішення від 10.06.14р. залишити без змін. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 11, ст. 204, ч. 1 ст. 207, ст. 218 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 11, 13, ч. 1 і 2 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 5, 10, 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно розпорядження в.о. Секретаря четвертої судової палати від 15.09.14р. № 05-05/1371 розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя - Малетич М.М., судді Мамонтова О.М., Круглікова К.С.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Протягом 2010-2012 років державними виконавцями відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області винесені постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якими в якості оцінювачів для надання письмових висновків з питань визначення ринкової вартості арештованого майна боржників призначено штатних експертів ТОВ "Інтер-Консалт-Плюс", що підтверджується наявними в матеріалах справи кваліфікаційними свідоцтвами оцінювача (а.с. 39, 41, 43, 45 т. 1) та наказами про прийняття на посаду № 14-к, № 14/1-к від 30.06.09р., № 26/2-к від 01.03.11р., № 27/1-к від 03.03.11р.
Між Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ в Одеській області та ТОВ "Інтер-Консалт-Плюс" сторонами підписаний акт звірки щодо проведення експертної оцінки арештованого майна (а.с. 46-89 т. 1), згідно якого загальна сума вартості наданих позивачем послуг складає 438390 грн.
05.12.13р. позивач звернувся до відповідача з вимогою стосовно оплати виконаних робіт (а.с. 91 т. 1)
26.13.14р. ТОВ "Інтер-Консалт-Плюс" звернулося з позовом до Головного управління юстиції в Одеській області про стягнення 101880 грн заборгованості (з урахуванням заяви від 15.05.14р. про зменшення розміру позовних вимог) за фактично надані послуги з оцінки майна на підставі ст.ст. 525, 526, ч. 2 ст. 530 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.14р. у справі № 916/1162/14 позов задоволено з огляду на приписи ч. 3 ст. 11 ЦК України та ч. 1, 4 і 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", так як зобов'язання між сторонами виникли на підставі закону.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.14р. вказане рішення скасовано, в позові відмовлено, оскільки між сторонами не був укладений договір, передбачений ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно ч. 1 і 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Сервисы для юристов