Постанова ВГСУ від 16.08.2016 року у справі №925/1984/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Справа № 925/1984/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Жукової Л.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кищенці"на постанову у справіКиївського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 № 925/1984/15 господарського суду Черкаської областіза заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Центр-М" Товариства з обмеженою відповідальністю "Блу Оіл Компані"провизнання банкрутом за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Блу Оіл Компані" - Надєєва О.О.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.03.2016 у справі № 925/1984/15 (суддя Хабазня Ю.А.) затверджено перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов'язаннями боржника, черговість задоволення кожної вимоги, зокрема, визнано кредитором Товариство з обмеженою відповідальністю "Кищенці" (далі - ТОВ "Кищенці"): 1 черга 2 756,00 грн (судовий збір); 4 черга 286 452,48 грн (вимоги не забезпечені заставою).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 925/1984/15 (головуючий суддя: Шипко В.В., суддя Верховець А.А., суддя Сотніков С.В.) апеляційну скаргу ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Центр-М" (далі - ТОВ "Ресурс Центр-М") задоволено частково, ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.03.2016 у справі № 925/1984/15 скасовано частково в частині визнання кредиторських вимог:

- п.п. 1.5. п. 1 ТОВ "Кищенці": 1 черга - 2 756,00 грн (судовий збір); 4 черга - 286 452,48 грн (вимоги не забезпечені заставою).

В іншій частині ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.03.2016 у справі № 925/1984/15 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, ТОВ "Кищенці" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 925/1984/15 в частині скасування ухвали господарського суду Черкаської області від 29.03.2016 у справі № 925/1984/15, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.03.2016 у справі № 925/1984/15 залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 241, 764 ЦК України, ст.ст. 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.01.2016 за заявою ТОВ "Ресурс Центр-М" порушено провадження у справі № 925/1984/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Блу Оіл Компані" (далі - ТОВ "Блу Оіл Компані", боржник) на підставі ст.ст. 10-12, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Жулінського В.Б.

21.01.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднене оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Блу Оіл Компані".

Від ТОВ "Кищенці" до господарського суду надійшла заява про грошові вимоги до боржника - ТОВ "Блу Оіл Компані".

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Пунктом 1-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI, який набрав чинності з 19.01.2013, визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 23 вказаного Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Виходячи із вимог ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

На підставі вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За результатами попереднього судового засідання, суд першої інстанції в ухвалі від 29.03.2016 дійшов висновку, що вимоги конкурсного кредитора, зокрема, ТОВ "Кищенці" є обґрунтованими і підтверджуються поданими ним доказами (договором оренди нежитлових приміщень від 27.07.2014 №2707141 та актом-приймання-передачі за цим договором від 27.07.2014, актами надання послуг від 31.07.2014 №349, від 31.08.2014 №359; договором оренди приміщень від 01.09.2014 №01 та актом приймання-передачі до нього від 01.09.2014, актами надання послуг від 30.09.2014 №398, від 31.10.2014 №483, від 30.11.2014 №580, від 31.12.2014 №635, від 31.01.2015 №48, від 28.02.2015 №123, від 31.03.2015 №160, від 30.04.2015 №221, від 31.05.2015 №238, від 30.06.2015 №306, банківськими виписками ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 05.11.2014, від 27.11.2014, від 11.12.2014, від 19.12.2014, від 26.01.2015, від 04.02.2015, від 05.02.2015, письмовими поясненнями заявника від 28.03.2016 /вх.суду №6312/16 від 29.03.2016/), тому підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів повністю у заявленому ним розмірі згідно з черговістю, визначеною у реєстрі.