ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2016 року Справа № 924/1991/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Мамонтової О.М.
суддів Гончарука П.А.
Ємельянова А.С.
За участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача не з'явилися
розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Сантехсен плюс" Чеського Товариства з обмеженою відповідальністю "Імотоксен Плюс" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 03.03.16р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.16р.
у справі № 924/1991/15
за позовом Дочірнього підприємства "Сантехсен плюс" Чеського Товариства з обмеженою відповідальністю "Імотексен Плюс", м. Хмельницький
до Хмельницької митниці ДФС України, м. Хмельницький
про стягнення 14723,61 грн.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.03.16р. у справі № 924/1991/15 (суддя Заярнюк І.В.) припинено провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.16р. (головуючий Бучинська Г.Б., судді Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.) вказану ухвалу залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу від 03.03.16р. та постанову від 23.05.16р. скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 1212 ЦК України, ст. ст. 1, 12, п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, п.1 ч.1 ст. 3 КАСУ.
Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.08.16р. розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя - Мамонтова О.М., судді Гончарук П.А., Ємельянов А.С.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Імотексен Плюс" здійснювало поставку товару на адресу Дочірнього підприємства "Сантехсен плюс" Чеського Товариства з обмеженою відповідальністю "Імотексен Плюс" згідно укладеного ними контракту № 04/04 від 15.04.13р.
21.06.13р. Дочірнім підприємством "Сантехсен плюс" Чеського Товариства з обмеженою відповідальністю "Імотексен Плюс" подано митну декларацію за формою МД - 2 № 400010000/2013/002052.
25.06.13р. при митному оформленні партії товару Хмельницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 400010000/2013/000003/1, на підставі якого оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 400010000/2013/00008 (а. с. 11-13).
26.06.13р. позивачем подано митну декларацію за формою МД-2 № 400010000/2013/002102 для проведення митного оформлення та випуску цих товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у розмірі 14723,61 грн.
Чинною постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 822/4694/13-а від 10.01.14р., яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 17.03.15р., визнано протиправною відмову Хмельницької митниці Міндоходів у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.13р., визнано протиправними та скасовано рішення Хмельницької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації від 25.06.13р.
28.12.15р. Дочірнє підприємство "Сантехсен плюс" Чеського Товариства з обмеженою відповідальністю "Імотоксен Плюс" звернулося з позовом до Хмельницької митниці ДФС України про стягнення 14723,61 грн. безпідставно отриманих коштів фінансової гарантії.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.03.16р., залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.16р., припинено провадження у справі № 924/1991/15 на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки даний спір, де відповідачем є орган державної влади, не підлягає вирішенню в господарських судах, так як стосується примусового повернення частини вже перерахованого позивачем до Державного бюджету митного збору, що засвідчує наявність публічно - правових відносин.
Відповідно п. 7 ч.2 ст. 55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Сервисы для юристов