ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2016 року Справа № 904/1656/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Коробенко Г.П., Мачульський Г.М.за участю представників: від позивача:не з'явився;від відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2016р.у справі господарського суду№904/1656/16 Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПК Індустрія"до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"простягнення 2 705 803,63грн.В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016р. у справі №904/1656/16 зупинено провадження у справі №904/1656/16 до розгляду господарським судом Харківської області справи №922/1254/16 про внесення змін до договору №353-ПУ-УМТС від 03.02.2015р.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2016р. у справі №904/1656/16 вищезазначену ухвалу місцевого господарського суду скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідач, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.08.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
В призначене судове засідання касаційної інстанції 16.08.2016р. позивач та відповідач уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 2 705 803,63грн., з яких: 2 363 361,80грн. - основна заборгованість, 50 325,56грн. - 3% річних, 181 709,68грн. - інфляційні збитки, 110 406,59грн. - неустойка. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №53-ПУ-УМТС від 03.02.2015р.
В процесі розгляду справи місцевим господарським судом від Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до господарського суду Дніпропетровської області надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду пов'язаної господарської справи №922/1254/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ПК Індустрія" про внесення змін до договору №353-ПУ-УМТС від 03.02.2015р. щодо строку проведення розрахунків за поставлену продукцію.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Тобто господарський суд в ухвалі повинен обґрунтувати в чому саме полягає неможливість розгляду справи до вирішення пов'язаної з нею справи.
Виходячи зі змісту вказаної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Також вказана норма не містить обмежень, які б стосувались хронології подання позовів у пов'язаних справах.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування ч. 1 ст. 79 ГПК України.
З огляду на викладене та приписи ст. 86 ГПК України щодо змісту ухвали господарського суду, ухвала суду про зупинення провадження повинна містити обґрунтування наявності обставин, що відповідно до ст. 79 ГПК України зумовлюють зупинення провадження у справі.
Зупиняючи провадження у даній справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що справи №904/1656/16 та №922/1254/16 є пов'язаними, оскільки предметом розгляду у справі №904/1656/16 є стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором поставки №353-ПУ-УМТС від 03.02.2015р., а у справі №922/1254/16 судом вирішується питання про внесення змін до цього договору щодо строку проведення розрахунків за поставлену продукцію, та у випадку задоволення позовних вимог у справі №922/1254/16 буде відсутній предмет спору, як в частині стягнення суми основного боргу, так і відповідних нарахувань.
Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, апеляційна інстанція виходила з того, що господарський суд Харківської області при розгляді справи №922/1254/16 не встановить обставини, що не можуть бути встановлені господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/1656/16.
Проте, апеляційним господарським судом не враховано, що у даній справі суд не може вирішити питання, які пов'язані із внесенням змін до договору поставки №353-ПУ-УМТС від 03.02.2015р. щодо строку проведення розрахунків за поставлену продукцію. Тобто, не спростовані висновки господарського суду першої інстанції про пов'язаність справ.
Крім того, в якості підстави для скасування ухвали місцевого господарського суду, апеляційна інстанція посилалась на хронологію подання позовних заяв (у справі №904/1656/16 - в березні 2016р., а у справі №922/1254/16 - в квітні 2016р.).
Проте, як вже зазначалось вище, приписи ст. 79 ГПК України не містять обмежень, які б стосувались хронології подання позовів у пов'язаних справах.
Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Приписами ст. 1117 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Сервисы для юристов