П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2026 року
м. Київ
справа № 127/1035/25
провадження № 51-3663км25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача КП «Вінницька Транспортна компанія» ОСОБА_6 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2025 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 червня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020000000763, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Голендри Калинівського району Вінницької області, жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Вінницький міський суд Вінницької області вироком від 16 квітня 2025 року засудив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а на підставі ст. 75 КК звільнив від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і поклав обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
2. Постановлено частково задовольнити позовну заяву представника цивільного позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_9 про відшкодування майнової шкоди, стягнення моральної шкоди, витрат на утримання неповнолітньої дитини,стягнувши з КП «Вінницька Транспортна компанія» на користь ОСОБА_10 і ОСОБА_11 по 50 000 грн кожному у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 750 грн щомісячних виплат матеріальної шкоди у зв`язку з втратою годувальника до досягнення ним повноліття. В решті позовних вимог відмовлено.
3. Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
4. Згідно з вироком 29 жовтня 2024 року близько 22:47 ОСОБА_7 , керуючи трамваєм «Ве 4/6 Міраж», р. н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Батозькій в м. Вінниця, маршрутом № 6, біля кінцевої трамвайної зупинки «Залізничний вокзал», не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не реагувала на її зміну і всупереч вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху в момент виникнення небезпеки для руху, яку об`єктивно була спроможна виявити, не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим допустила наїзд на пішохода ОСОБА_12 , який перебував біля колій по ходу її руху. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження, від яких помер.
5. Вінницький апеляційний суд ухвалою від 16 червня 2025 року залишив вирок без змін.
Вимоги касаційної скарги та узгоджені доводи особи, яка її подала
6. Представник цивільного відповідача КП «Вінницька Транспортна компанія» ОСОБА_6 у касаційній скарзі у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 червня 2025 року в частині вирішення цивільного позову і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд усупереч приписам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) належним чином не перевірив доводів його апеляційної скарги про наявність у матеріалах справи договору страхування № 318-00068 від 30 вересня 2024 року, який діяв до 31 жовтня 2024 року, тобто на момент ДТП 29 жовтня 2024 року був чинним, що підтверджує факт страхового покриття заподіяної шкоди страховою компанією, яка мала нести основний тягар відшкодування заподіяної шкоди у межах страхового відшкодування, а не КП «Вінницька Транспортна компанія». Також стверджує, що цей суд хоча й долучив до матеріалів кримінального провадження висновок судової інженерно-транспортної експертизи № 53, проте безпідставно не взяв його до уваги всупереч ч. 12 ст. 290 КПК. На думку заявника, у кримінальному провадженні цивільний позов було пред`явлено до особи, яка є неналежним відповідачем, що за правовою позицією Верховного Суду, сформованою в постановах від 18 жовтня 2023 року (справа № 300/808/19), від 07 грудня 2023 року (справа № 363/2300/20), від 13 грудня
2023 року (справа № 753/8710/21), є самостійною та безумовною підставою для відмови в задоволенні позову. Зауважує, що цивільно-правова відповідальність щодо транспортного засобу, власником якого є КП «Вінницька Транспортна компанія», була застрахована, а тому завдану шкоду в межах суми страхового відшкодування має бути стягнуто зі страхової компанії, яка є належним відповідачем за вказаним цивільним позовом. Вважає, що суд апеляційної інстанції мав дослідити всі обставини справи, які місцевий суд не дослідив належним чином, зокрема, подання цивільного позову ОСОБА_8 в інтересах повнолітнього сина без підтвердження на те повноважень згідно зі ст. 63 КПК; помилкового подання цивільним відповідачем договору страхування, який не охоплював дату страхової події; а також узяти до уваги страховий договір, долучений відповідачем на стадії апеляційного розгляду, та ухвалити законне рішення.
Позиції учасників судового провадження
7. Прокурор ОСОБА_5 вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, просив залишити без зміни ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 .
8. Іншим учасникам судового провадження належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
9. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Сервисы для юристов