ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2015 року Справа № 914/4333/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач), Гольцової Л.А.,суддівПопікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.05.2015у справі№ 914/4333/14 господарського суду Львівської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"доспільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр Дніпро"простягнення 73 371,88 грн штрафу та зобов'язання вчинити діїза участю представників сторін:
від позивача: Рачок Н.М., дов. від 05.02.2015
від відповідача: Посікір Р.Р., дов. від 04.06.2015
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2014 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до господарського суду з позовом до спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр Дніпро" про зобов'язання відповідача надати довідку за ІІ та ІІІ квартали 2014 року, складену у формі, наведеній в додатку № 3 до договору застави майнових прав № 1 від 17.02.2014, укладеного між ним та відповідачем, та про стягнення 73 371,88 грн штрафу за порушення відповідачем свого зобов'язання з надання вказаної довідки, передбаченого п. 2.4. договору застави майнових прав № 1 від 17.02.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого зобов'язання з надання вказаної довідки, передбаченого п. 2.4. договору застави майнових прав № 1 від 17.02.2014, у зв'язку з чим, за твердженням позивача, відповідач відповідно до п. 2.13. договору застави має сплатити банку штраф у розмірі 3 % від вартості предмета застави, визначеної в п. 1.6. договору.
Рішенням господарського суду Львівської області від 23.02.2015 (суддя Сухович Ю.О.) позов задоволено частково. Стягнуто зі спільного українсько-польського підприємства ТОВ "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр Дніпро" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 36 685,94 грн штрафу та 3 045,00 грн судового збору. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання спільного українсько-польського підприємства ТОВ "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр Дніпро" надати публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" довідку, складену у формі наведеній в додатку № 3 до договору застави майнових прав № 1 від 17.02.2014 за II та III квартали 2014. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване відсутністю предмету спору в частині надання довідок за II і III квартали 2014 року, передбачених в додатку № 3 до договору застави майнових прав № 1 від 17.02.2014, оскільки відповідач виконав свій обов'язок з надання таких довідок після порушення провадження у справі. Разом з цим, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення штрафу, передбаченого п. 2.13. договору застави майнових прав № 1 від 17.02.2014, з огляду на те, що відповідач несвоєчасно виконав обов'язок по наданню вказаної довідки на вимогу банку. При цьому, суд скористався наданим йому законом правом на зменшення розміру штрафу та задовольнив позовні вимоги про стягнення штрафу частково, врахувавши те, що відповідач добровільно виконав вимоги позивача про надання вищезазначених довідок, розмір заявленого до стягнення штрафу становить надмірно велику суму, а відповідач знаходиться у важкому фінансовому стані, що підтверджується фінансовим звітом станом на жовтень 2014 року.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 (склад колегії суддів: Мельник Г.І. - головуючий, Михалюк О.В., Плотніцький Б.Д.) апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 23.02.2015 - без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати а частині стягнення 36 685,94 грн штрафу та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення штрафу задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 28.08.2008 між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (кредитор), правонаступником якого є позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", та спільним українсько-польським підприємством товариство з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр Дніпро" (позичальник, відповідач) укладено договір невідновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-163 (далі за текстом - кредитний договір), за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
17.02.2014 з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором між сторонами укладено договір застави майнових прав № 1 (далі за текстом - договір застави), за умовами якого спільне українсько-польське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр Дніпро", як заставодавець, передало публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк", як заставодержателю, у першочергову заставу з найвищим пріоритетом обтяження предмет застави згідно з умовами цього договору застави.
Відповідно до п. 1.2. договору застави максимальний розмір вимоги заставодержателя за забезпеченим зобов'язанням становить 2 445 729,36 грн за один календарний рік зі строком виконання забезпеченого зобов'язання до 31.01.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Згідно з п.1.6. договору застави сторони погодили, що з метою застави вартість предмета застави на день підписання цього договору застави складає 2 445 729,36 грн за один календарний рік.
Згідно з п. 2.4. договору застави заставодавець зобов'язаний надавати щоквартально, а також у будь-якому випадку на вимогу банку довідку, складену у формі, наведеній в додатку № 3 до цього договору застави.
Пунктом 2.13. договору застави передбачено, що за порушення кожного зі своїх обов'язків, передбачених пунктами 2.3.-2.12. цього договору застави, заставодавець на вимогу банку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 3% від вартості предмета застави, зазначеної в п.1.6. цього договору застави, за кожен випадок такого порушення. Цим сторони погодилися, що строк позовної давності до вимог, що пов'язані із штрафом, становить 3 (три) роки.
02.10.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання зобов'язань за договором застави майнових прав № 1 від 17.02.2014, в якій просив протягом п'яти днів з дня отримання даної вимоги надати банку довідку, складену у формі, наведеній в додатку № 3 до договору застави, за II та III квартали 2014 року (а.с. 42). Зазначена вимога була отримана відповідачем 06.10.2014. Однак, відповідач довідку, яку вимагав банк, не надав, у зв'язку з чим 21.11.2014 позивач, керуючись п. 2.13. договору застави, звернувся до відповідача з вимогою про сплату протягом трьох банківських днів штрафу у розмірі 73 371,88 грн за порушення умов договору застави майнових прав № 1 від 17.02.2014.
Проте, відповідач вимоги позивача про надання зазначеної вище довідки та сплату штрафу не задовольнив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачені законом, а також угод, не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
В пункті 2.4. договору застави сторони визначили обов'язок заставодавця (відповідача) надавати щоквартально, а також у будь-якому випадку на вимогу банку довідку, складену у формі, наведеній в додатку № 3 до цього договору застави.
Пунктом 1 статті 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Сервисы для юристов