Постанова ВГСУ від 16.06.2015 року у справі №914/4518/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року Справа № 914/4518/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Глос О.І. (доповідача),суддів:Полянського А.Г., Рогач Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 31.03.2015у справі№ 914/4518/14 господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго"простягнення 3 537 316, 84 грн. пені, 1 139 114, 47 грн. - 3% річних, 5 319 364, 91 грн. збитків внаслідок інфляції,

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Старенький О.С. - дов. № 10-5 від 23.02.15;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.02.2015 у справі № 914/4518/14 (суддя Запотічняк О.Д.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 (судді: Михалюк О.В., Матущак О.І., Новосад Д.Ф.), позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - 1 900 000, 00грн. - пені, 1 115 626, 12 грн. - 3% річних, 5 301 534, 67 грн. - збитків внаслідок інфляції; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 24.02.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 у справі № 914/4518/14 в частині відмови у стягненні 1 637 316, 84 грн. пені і прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ЛКП "Залізничнетеплоенерго" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1 637 316, 84 грн. пені, у стягненні якої було відмовлено; в іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 24.02.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 у справі № 914/4518/14 залишити без змін, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 22, 549 - 552, 625 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 43, 83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: по-перше, у відповідача відсутні виняткові обставини, які можуть бути підставою для зменшення нарахованої за несвоєчасне здійснення розрахунків за спожитий газ пені згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України; по-друге, судами взято до уваги лише негативні наслідки, які настануть внаслідок сплати пені у відповідача, а негативні наслідки, що настануть у позивача, безпідставно залишені без уваги, тоді як згідно зі звітом про фінансові результати за 2013 рік збитки позивача становлять 12,5 млрд. грн.

У касаційній скарзі ЛКП "Залізничнетеплоенерго" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 та рішення господарського суду Львівської області від 24.02.2015 у справі № 914/4518/14 в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1 864 626, 84 грн. та інфляційних втрат у розмірі 39 013, 80 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір пені та інфляційних втрат на вказані суми, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 551, 610, 614, 625 Цивільного кодексу України; ст. 233 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, ч. 1 ст. 4-7, ч. 1 ст. 43, ст.ст. 82, 83, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: по-перше, заборгованість за договором поставки природного газу виникла у зв'язку з різницею у тарифах на теплову енергію внаслідок невідповідності її фактичної вартості тарифам, що затверджені НКРЕ; по-друге, вина відповідача у виникненні заборгованості відсутня, оскільки кошти з Державного бюджету на відшкодування різниці у тарифах на теплову енергію були перераховані лише у 2014 році; по-третє, оплата за спожитий у 2013 році газ була здійснена в повному обсязі на день звернення з позовом; по-четверте, судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення не було враховано правові позиції, викладені в постанові Верховного суду України від 23.09.2014 у справі № 5011-35/1271-2012, яку відповідачем було подано до апеляційного господарського суду разом з відзивом від 25.03.2015.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 12.06.2015 № 03-05/989 у зв'язку з перебуванням у відрядженні суддів Грейц К.В., Бакуліної С.В. для розгляду касаційної скарги у справі № 914/4518/14 Господарського суду Львівської області сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Глос О.І. (доповідач), судді - Полянський А.Г., Рогач Л.І.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника в судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

12.02.2013 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Львівським комунальним підприємством "Залізничнетеплоенерго" (покупець) було укладено договір № 13/3370-ТЕ-21 про закупівлю природного газу, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору; газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Згідно з п. 1.2 договору продавець передає покупцю в період з 01.01.2013 по 31.12.2013 природний газ в обсязі до 54 654, 508 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, становить 1 091 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість; до сплати за 1000 куб. м природного газу - 1 091 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309, 20 грн.; загальна вартість цього договору на дату його укладання становить 59 628 068, 23 грн., крім того ПДВ - 11 925 613, 64 грн., разом з ПДВ - 71 553 681, 87 грн.

Згідно з п. 3.1.1 договору сторони домовились, що ціна за 1000 кубічних метрів газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом; у разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 5.1 договору термін поставки газу: з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно.

Згідно з п. 6.1.1 договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

Пунктом 7.3 договору сторони обумовили, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору покупець зобов'язується крім суми заборгованості сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2013, і діє у частині поставки газу до 31.12.2013 включно, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на виконання умов вказаного договору поставило ЛКП "Залізничнетеплоенерго" за період з січня по грудень 2013 року природний газ в обсязі 47 728, 050 тис. куб. м на загальну суму 62485536,11 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

ЛКП "Залізничнетеплоенерго" оплатило поставлений природний газ в повному обсязі, однак в порушення умов договору періодично прострочувало оплату поставленого газу.

У зв'язку з порушенням Львівським комунальним підприємством "Залізничнетеплоенерго" зобов'язань за договором 12.02.2013 № 13/3370-ТЕ-21 щодо строків розрахунків за спожитий природний газ в січні - грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" про стягнення з відповідача на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені в розмір 3 537 316, 84 грн., 3% річних в розмірі 1 139 114, 47 грн., збитків внаслідок інфляції в розмірі 5 319 364, 91 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги нормами ч. 1 ст. 530, ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 550, ч. 1 ст. 611, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що: по-перше, факт поставки відповідачу природного газу в обсязі 47 728, 050 тис. куб. м на загальну суму 62 485 536, 11 грн. та порушення відповідачем передбачених умовами договору про закупівлю природного газу від 12.02.2013 № 13/3370-ТЕ-21 строків оплати спожитого газу підтверджується матеріалами справи і відповідачем не заперечується; по-друге, згідно з умовами договору від 12.02.2013 № 13/3370-ТЕ-21 зобов'язання відповідача оплатити отриманий газ не пов'язане з підписанням сторонами актів приймання-передачі газу, у зв'язку з чим доводи відповідача про несвоєчасне підписання позивачем актів приймання-передачі газу не було взято господарськими судами до уваги; по-третє, нарахована за несвоєчасну оплату спожитого газу пеня підлягає зменшенню до 1 900 000 грн. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заборгованість за спожитий протягом 2013 року газ виникла з незалежних від відповідача причин (у зв'язку з різницею в тарифах на теплову енергію внаслідок невідповідності її фактичної вартості тарифам, що затверджені НКРЕ), і значна частина боргу була погашена на державному рівні на підставі постанов Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, № 30 від 29.01.2014, спільних протокольних рішень і договору про організацію взаєморозрахунків № 477/30 від 30.09.2014; на момент звернення з позовом основна заборгованість погашена в повному обсязі.

Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.