Постанова ВГСУ від 16.06.2015 року у справі №910/19566/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року Справа № 910/19566/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телец", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2015 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015

зі справи № 910/19566/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телец" (далі Позивач)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд", м. Київ (далі Відповідач)

про визнання недійсним договору,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Державна служба інтелектуальної власності України, м. Київ (далі Державна служба);

ОСОБА_2, м. Одеса (далі ОСОБА_2В.).

Судове засідання проведено за участю представників:

Позивача Хомінської Н.С., Бірюкової О.М., Стукаленка О.Т.,

Відповідача не з'яв.,

Державної служби Запорожець Л.Г.,

ОСОБА_2 не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням подальших змін позовних вимог) було подано про визнання недійсним договору передання виключних майнових прав інтелектуальної власності від 13.09.2011, укладеного Позивачем і Відповідачем (далі Договір).

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.01.2015 (колегія суддів у складі: Бондарчук В.В. головуючий, Марченко О.В. і Картавцева Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 (колегія суддів у складі: Остапенко О.М. головуючий, Шипко В.В. і Верховець А.А.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Позивач просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та передати останню на новий розгляд. Скаргу мотивовано неповним з'ясуванням названими судовими інстанціями обставин, що мають значення для справи, незаконністю та необґрунтованістю висновку суду про відсутність підстав для визнання Договору недійсним.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанцій у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

За умовами укладеного сторонами Договору: