ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2014 року Справа № 905/8698/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Шевчук С.Р., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. - доповідач,розглянув касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Калінінському районі м. Горлівкана постановуДонецького апеляційного господарського суду від 08.04.2014р.та рішеннягосподарського суду Донецької області від 10.02.2014р.у справі№905/8689/13 господарського суду Донецької областіза позовомВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Калінінському районі м. Горлівка доТовариства з обмеженою відповідальністю "Донпромхіммонтаж"простягнення 13 645,60 грн.за участю представників
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Калінінському районі м. Горлівки звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"Донпромхіммонтаж" про стягнення 13645,60 грн. шкоди, з яких: 12640,76 грн. виплачених страхових сум потерпілому ОСОБА_4, 16,27 грн. витрат з послуг банку з виплати страхових сум потерпілому ОСОБА_4 та 988,57 грн. - виплати з тимчасової непрацездатності.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.02.2014р. (суддя Соболєва С.М.) у справі №905/8698/13, залишеному без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2014р. (колегія суддів у складі головуючого судді Ушенко Л.В., суддів: Богатиря К.В., Склярук О.І.) відмовлено позивачу у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Калінінському районі м. Горлівка звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2014р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2014р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.10.2007р. водій автомобіля ЗИЛ138, держномер НОМЕР_1 - ОСОБА_5, який є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиролбудмонтаж", рухаючись по нерегульованому нерівнозначному перехрестю на території Відкритого акціонерного товариства "Концерн Стирол", порушив Правила дорожнього руху (п.2.3, п.16.11) та здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21112, держномер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, в результаті чого останньому були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.
06.12.2007р. за даним фактом представниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань були складені акт про нещасний випадок, що пов'язаний з виробництвом, №6 форми Н-1 та акт розслідування нещасного випадку форми Н-5, де зафіксовано настання нещасного випадку на виробництві.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 14.04.2006р. працює апаратником виробництва аміачної селітри заводу "Гронас" Відкритого акціонерного товариства "Концерн "Стирол". В результаті завданих тілесних ушкоджень, потерпілому ОСОБА_4 встановлена стійка втрата працездатності 40% та 3 група інвалідності з 22.01.2008р. по 23.01.2009р., згідно висновку МСЕК від 23.01.2008р. серія ДОН-04 №035620.
Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області у справі №1-158/2008р. від 13.02.2008р. було припинено провадження у кримінальній справі по обвинуваченню водія ОСОБА_5, що керував автомобілем ЗИЛ138, держномер НОМЕР_1, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.
При повторному обстеженні в органах МСЕК ОСОБА_4 встановлено 40% втрати професійної працездатності строком до 19.01.2011р. та підтверджена третя група інвалідності у зв'язку з отриманим раніше трудовим каліцтвом (виписка з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги № 035759).
Відтак, предметом спору у даній справі є вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про стягнення у порядку регресу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромхіммонтаж" сум, виплачених ОСОБА_4, за період з серпня 2012р. по жовтень 2013р. у розмірі 13645,6грн., з яких: 12640,76 грн. - виплачені страхові суми потерпілому, 16,27грн. - витрати з послуг банку з виплати страхових сум потерпілому за період з 01.08.2012р. по 02.09.2013р. та 988,57грн. - виплати з тимчасової непрацездатності.
Згідно з ч. 2 ст. 999 Цивільного кодексу України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. №1105-XIV передбачено, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Крім того, положеннями даного Закону визначено, що страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є обов'язковим особистим страхуванням.
При цьому, Закон України №1105-XIV не передбачає права страховика, який здійснив страхову виплату застрахованій особі за договором особистого соціального страхування, зворотної вимоги до винної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Зазначена норма міститься в главі 82 Цивільного кодексу України й регулює правовідносини щодо відшкодування шкоди, передбачає право регресу особи в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, завдану іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.
Разом з тим, як вірно зазначають суди першої та апеляційної інстанцій, здійснення Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань виплат за договором особистого соціального страхування у разі настання страхового випадку застрахованій особі не є шкодою у розумінні ст. 1166 Цивільного кодексу України, а отже, відповідно, Фонд не є особою, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, і тому, згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України не набув права зворотної вимоги до винної особи.
При цьому, вірно зазначено судом апеляційної інстанції про те, що аналогічної правової позиції дотримується і Верховний суд України у своїх постановах від 05.02.2013р. у справі №5028/6/34/2012, від 05.09.2012р. у справі №9/17-1131-2011 та від 06.11.2012р. у справі №5028/18/110/2011, які є обов'язковими для всіх судів України, відповідно до вимог ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій, у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про фактичне перерахування позивачем щомісячних страхових виплат потерпілому ОСОБА_4 та виплат з тимчасової непрацездатності, призначених на підставі постанов №0510/13654/13654/18 від 27.03.2012р., №0510/13654/13654/19 від 25.02.2013р. та №0510/13654/13654/20 від 29.03.2013р. у загальному розмірі 13 629,33 грн., які заявлені до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромхіммонтаж" в порядку регресу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову позивачу у задоволенні позову. Натомість, протилежні доводи заявника касаційної скарги є такими, що не ґрунтуються на нормах права та фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази. Ці обмеження обумовлюються метою касаційного перегляду, яка полягає в перевірці застосування норм матеріального і процесуального права.
За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Сервисы для юристов