Постанова ВГСУ від 16.04.2015 року у справі №910/15411/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року Справа № 910/15411/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Студенця В.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Яценка В.В.

відповідача -

третьої особи -

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Аріс-Інвест" на рішення господарського суду міста Києва від 10 вересня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 грудня 2014 року у справі за позовом Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до Приватного підприємства "Аріс-Інвест", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації про стягнення 205 356 грн.,

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення 205356 грн. заборгованості, з яких 153479,80 грн. становить сума невикористаної попередньої оплати, 17343,21 грн. інфляційних, 23789,40 грн. пені та 10743,59 грн. штрафу, посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами у справі договором підряду №07/11-13 від 07.11.2013 року щодо прострочення виконання та невиконанням відповідачем частини робіт за цим договором.

Рішенням господарського суду м.Києва від 10 вересня 2014 року (суддя Сташків Р.Б.) позов задоволений повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 153 479,80 грн. основного боргу, 17343,21 грн. інфляційних, 23789,40 грн. пені, 10743,59 грн. штрафу, судовий збір.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 4 листопада 2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 4 грудня 2014 року рішення суду залишене без змін.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення про відмову позивачеві в задоволенні його позовних вимог повністю.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх судових інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 7 листопада 2013 року між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем/генпідрядником) був укладений договір підряду №07/11-13, згідно умов якого генпідрядник зобов'язується у 2013 - 2014 роках виконати роботи замовникові, зазначені в документації конкурсних торгів, а замовник - прийняти й оплатити роботи по будівництву дитячого дошкільного навчального закладу на 75 місць в с. Лісники, Києво-Святошинського району Київської області.

Строк дії договору встановлений з моменту його укладення і до 31.12.2014 року.

Відповідно до п.4 укладеного договору, розрахунки між сторонами проводяться шляхом оплати замовником робіт, а саме: попередньої оплати, яка здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" від 09.10.2006 року №1404 після підписання даного договору та складає до 30% від суми Договору, але не більше ніж 30% від суми річного обсягу робіт поточного року і генпідрядник протягом трьох місяців з дня надходження коштів, як попередньої оплати, підтверджує їх використання згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (№ КБ-2В) про використання коштів за призначенням;

- подальша оплата замовником проводиться після пред'явлення генпідрядником рахунка на оплату робіт після підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт (№ КБ-2В).

Відповідно до пункту 6.2.1 договору замовник має право достроково розірвати цей договір та вимагати відшкодування збитків у разі невиконання зобов'язань генпідрядником (своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим), повідомивши про це його у строк один місяць.

Згідно пункту 6.2.10 цього ж договору заявник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо генпідрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим.

Як правильно було встановлено судами попередніх судових інстанцій, на виконання умов укладеного договору підряду позивач платіжним дорученням №457 від 18.11.2013 року (т. 1, а.с. 20) перерахував відповідачу 303 901 грн. попередньої оплати. Відповідач протягом трьох місяців з дня надходження цих коштів, тобто не пізніше 19.02.2014, повинен був підтвердити їх використання за призначенням згідно з актом форми № КБ-2В.

10.02.2014 року між сторонами у справі були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року № 1, № 2, № 3 (типові форми № КБ-2В) (т.1, а.с.22-32) та довідка про вартість будівельних робіт (типової форми № КБ-3) (т.1, а.с. 21) тільки на суму 150 421,20 грн., в решті частині відповідачем було припинено виконання будівельних робіт на об'єкті.

Листом №01-15/107/1 від 07.03.2014 року (т.1, а.с.39) позивач звернувся до відповідача з вимогою сплати йому 33 765,56 грн. штрафних санкцій за порушення ним умов укладеного договору, який був залишений відповідачем без задоволення.

Крім того, 07.04.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією №01-15/165 (т.1, а.с.41-43) з вимогою повернення йому суми невикористаної передплати зі сплатою штрафних санкцій за прострочення виконання договірних зобов'язань та, водночас, з урахуванням п.6.2.10 договору, повідомив відповідача про можливість відмови від укладеного між ними договору.

15.04.2014 року позивач листом № 01-15/191 (т.1, а.с.44) відмовився підписувати запропоновані відповідачем акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року (№ КБ-2В) (т. 1, а.с.48-50) та довідку про їхню вартість за лютий 2014 року (№ КБ-3) посилаючись на той факт, що зазначені в них будівельні роботи не були виконані, про що свідчить акт перевірки наявності бетонних блоків від 28.02.2014 року (т.1, а.с.37-38). Також, відповідача було повідомлено про те, що враховуючи істотність порушення виконавцем умов укладеного договору, а саме безпідставне невиконання робіт з будівництва дитячого дошкільного навчального закладу, на підставі пункту 6.2.10 цього договору, він є розірваним з 15.04.2014 року та заявлено вимогу про повернення суми здійсненої передплати і сплату штрафних санкцій. Зазначені позивачем вимоги, також, були залишені відповідачем без реагування.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 153 479,80 грн. суми невикористаної попередньої оплати, 23 789,40 грн. пені, 10 743,59 грн. штрафу та 17 343,21 грн. інфляційних.

Відповідно до ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.