Постанова ВГСУ від 16.04.2014 року у справі №927/1216/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року Справа № 927/1216/13

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Менського санаторію „Остреч"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 р. (головуючий суддя Мартюк А.І., судді Зубець Л.П., Хрипун О.О.)у справі№ 927/1216/13 Господарського суду Чернігівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспздравниця"до1. Менського санаторію „Остреч", 2. Асоціації „Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств"провизнання права власності на об'єкти нерухомостіта за зустрічним позовом Менського санаторію „Остреч"до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця"про визнання права власності на об'єкти нерухомості,за участю (заявник апеляційної скарги) заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради,

за участю представників (за первісним позовом)позивачане з'явились,відповідача-1Магаляс І.П., Магаляс Б.П.,відповідача-2Магаляс Б.П.,прокуратуриКузнецова Ю.В.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Менського санаторію „Остреч" та Асоціації „Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств" про (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) визнання права власності на частину спального корпусу 2, а саме на 998,8 кв. м, залишковою вартістю 323.810,00 грн., який знаходиться на земельній ділянці площею 4,4872 га з присвоєним кадастровим номером 7423010100:02:000:0705 за адресою: м. Мена, урочище Остреч, 4.

У ході розгляду справи судом першої інстанції відповідач-1 подав зустрічний позов до Товариство з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" про визнання права власності на об'єкти нерухомості, що належать Менському санаторію „Остреч" та знаходяться на земельній ділянці площею 4,4875 га з присвоєним кадастровим номером 7423010100:02:000:0705 за адресою: м. Мена, урочище Остреч, 4.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2013 р. у справі №927/1216/13 у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Визнано право власності Менського санаторію „Остреч" на об'єкти нерухомості, розташовані в м. Мена, Чернігівської області, урочище Остреч, 4, на земельній ділянці загальною площею 7,9983 га, в т. ч. під будівлями та дворами 4,4872 га, з присвоєним кадастровим номером 7423010100:02:000:0705, а саме: водолікарня загальною площею 2481,7 м кв.; лікувальний корпус загальною площею 1452,0 м кв.; спальний корпус 2 загальною площею 2231,3 м кв.; спальний корпус та адміністративний корпус загальною площею 3091,5 м кв.; склад, гараж, гараж, прибудова загальною площею 403,3 м кв.; магазин загальною площею 145,6 м кв.; гараж зі столярною майстернею загальною площею 157 м кв.; котельня загальною площею 231,3 м кв.; насосна загальною площею 21,8 м кв.; трансформаторна підстанція загальною площею 43,7 м кв.; дизельна загальною площею 25,8 м кв.; зварочна загальною площею 9,7 м кв.; овочесховище загальною площею 361,9 м кв.; заправка загальною площею 47,7 м кв.; гараж, склад загальною площею 19,4 м кв.; лодочна загальною площею 11,7 м кв.; вбиральня загальною площею 5,4 м кв.; прохідна загальною площею 10,3 м кв.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 р. рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2013 р. у справі № 927/1216/13 скасовано в частині задоволення зустрічних позовних вимог. Прийнято у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2013 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач за зустрічним позовом звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального, зокрема ст.ст. 16, 392 ЦК України, та процесуального права, зокрема ст. 29 ГПК України щодо участі прокурора у справі.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

В судовому засіданні 14.04.2014 р. судом оголошувалась перерва до 16.04.2014 р.

Зважаючи на те, що явку представників учасників судового процесу не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників позивача за первісним позовом.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу та прокуратури, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач за первісним позовом є одним із засновників санаторію.

Відповідно до п. 5.2 статуту Менського санаторію „Остреч" (в новій редакції, затвердженій загальними зборами засновників (учасників) протоколом №16 від 09.12.2010 р. та зареєстрованій 15.12.2010 р.) розмір статутного капіталу санаторію складає 4.808.926,00 грн. Статутний капітал санаторію розподіляється між засновниками (учасниками) наступним чином: Асоціації „Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств" належить частка в статутному капіталі санаторію у розмірі 4.132.736,00 грн., що становить 85,939% статутного капіталу санаторію; Товариству з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" належить частка в статутному капіталі санаторію у розмірі 676.190,00 грн., що становить 14,061 % статутного капіталу санаторію.

Судами встановлено, що 01.09.2011 р. між Менським санаторієм „Остреч" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2011 р. на суму заборгованості Менського санаторію „Остреч" за договором ТП-5 поставки товарів та надання послуг від 18.05.2009 р. у розмірі 1.730.868,97 грн.

Позивачем за первісним позовом було направлено Менському санаторію „Остреч" лист №10/5 від 10.05.2011 р., яким повідомлено, що згідно з актом звірки від 01.09.2011 р. заборгованість санаторію складає 1.730.868,97 грн. Дана заборгованість виникла протягом 2009-2010 років в ході виконання договору №ТП-5 поставки товарів та надання послуг від 18.05.2009 р, пункт 4.1 якого передбачає здійснення оплати за товар (послугу) протягом трьох місяців з моменту підписання відповідної накладної або акта приймання-передачі, якщо інше не зазначено в додатковій угоді. У зв'язку із зазначеним товариство просило протягом 30 днів провести розрахунки та повністю погасити заборгованість. Даний лист отримано відповідачем-1 за первісним позовом 12.05.2011 р., що підтверджується відміткою на листі.

Менський санаторій „Остреч" листом №467/1 від 07.09.2011 р. повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" про підтвердження суми боргу в розмірі 1.730.868,97 грн. та просив розстрочки проведення розрахунків у зв'язку з незадовільним фінансовим станом. Даний лист отримано позивачем за первісним позовом 09.09.2011 р., про що свідчить відмітка на листі.

Менський санаторій „Остреч" 05.09.2012 р. отримав лист Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" №3/9 від 03.09.2012 р. з нагадуванням про існування заборгованості в сумі 1.730.868,97 грн., у разі неможливості погашення якої позивач за первісним позовом просив Менський санаторій „Остреч" за рахунок заборгованості збільшити розмір частки ТОВ „Сільгоспздравниця" в статутному капіталі санаторію з 676.190,00 грн. до 1.000.000,00 грн., тобто збільшити на 323.810,00 грн. А також Товариство з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" повідомило, що готове розглянути варіант часткового погашення заборгованості шляхом визнання за товариством права власності на 6,46% об'єктів нерухомості санаторію, що знаходяться на земельній ділянці площею 4,4872 га з присвоєним кадастровим номером 7423010100:02:000:0705 за адресою: м. Мена урочище Остреч, 4 - на частину суми боргу, а саме на 323.810,00 грн.

Менський санаторій „Остреч" листом №345/1 від 05.09.2012 р. повідомив ТОВ „Сільгоспздравниця" про неможливість передавання права власності на об'єкти нерухомості санаторію, а також повідомив, що вважає за доцільне збільшити частку підприємства в статутному капіталі санаторію. Даний лист отримано позивачем за первісним позовом 07.09.2012, про що свідчить відмітка на листі.

Позивач за первісним позовом листом № 27/3 від 27.03.2013 р. повторно повідомив санаторій про наявність заборгованості в сумі 1.730.868,97 грн. та просив протягом 30 днів провести розрахунки.

У відповідь на зазначений лист Менський санаторій „Остреч" своїм листом №149/1 від 17.04.2013 р., котрий був отриманий позивачем за первісним позовом 19.04.2013 р., повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" про неможливість провести розрахунки, враховуючи фінансовий стан санаторію.

Як встановлено судами, відповідно до заяви позивача за первісним позовом про зміну предмету позову він просив визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" право власності на частину спального корпусу 2, а саме на 998,8 м кв., залишковою вартістю 323.810,00 грн., який знаходиться на земельній ділянці площею 4,4872 га з присвоєним кадастровим номером 7423010100:02:000:0705 за адресою: м. Мена, урочище Остреч, 4.

Вказану вимогу позивач за первісним позовом обґрунтовував доцільністю у зв'язку із непередбачуваними змінами матеріального становища санаторію, витребування наявної частини боргу за договором та актами звірки у натурі - шляхом визнання права власності на об'єкт нерухомості, вважаючи, що такий спосіб захисту задовольнить матеріальний інтерес позивача за первісним позовом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що обов'язок Менського санаторію "Остреч" з передачі частини об'єкта нерухомості в разі непогашення боргу не передбачений домовленістю між сторонами та не доведений позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами. При цьому трансформація наявних у відповідача-1 зобов'язань з оплати заборгованості за договором поставки в зобов'язання визнати право власності в даному випадку не є належним способом захисту порушеного права.

Як правомірно відзначено судами, наявність заборгованості у санаторію перед позивачем за первісним позовом не є внеском останнього до статутного капіталу санаторію, а випливає із правовідносин купівлі-продажу (поставки), а відтак суди дійшли вірного висновку, що ця заборгованість не може впливати на розмір статутного капіталу, розмір частки товариства як засновника санаторію у відсотковому значенні й взагалі на корпоративні права позивача (товариства). При цьому межі здійснення прав та обов'язків сторін у договорі мають відповідати приписам ст.13-14 ЦК України, а саме бути в межах, визначених договором або законом.