ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2014 року Справа № 911/2425/13
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Банку "Чеська експортні банка, а.с."на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 р. (головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Зеленін В.О.)та на ухвалуГосподарського суду Київської області від 30.08.2013 р. (головуючий суддя Саванчук С.О., судді Карпечкін Т.П., Скутельник П.Ф.)у справі№ 911/2425/13 Господарського суду Київської області за позовомTML Іnvestment доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод"простягнення 11.710.564,49 євро,особа, якою було подано позовну заяву про вступ у справу в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору про зобов'язання утриматись від вчинення дій та зобов'язання укласти договір, Банк "Чеська експортні банка, а.с.",за участю представників:позивачане з'явились,відповідачане з'явились,скаржникаМегединюк Р.В., Ткаченко Н.І.,
В С Т А Н О В И В:
Банк "Чеська експортні банка, а.с." звернувся до Господарського суду Київської області з позовної заявою як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у справі № 911/2425/13 до TML Іnvestment, s.r.o. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" про зобов'язання утриматись від вчинення дій та зобов'язання укласти договір.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.08.2013 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 р., відмовлено в прийнятті позовної заяви Банку "Чеська експортні банка, а.с." як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у справі № 911/2425/13 до TML Іnvestment, s.r.o. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" про зобов'язання утриматись від вчинення дій та зобов'язання укласти договір, в частині позовної вимоги про зобов'язання "ТМЛ Інвестмент, с.р.о." утриматись від вчинення дій, направлених на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" заборгованості за Договором позики від 15.12.2006 р., укладеним між "КСК Інвестмент, с.р.о." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод", до 30.06.2019 р. і у будь-якому разі не раніше отримання банком "Чеська експортні банка, а.с." всіх сум кредитної заборгованості за Кредитним догвором № 21274, укладеним 31.08.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" та Банком "Чеська експортні банка, а.с."; повернуто без розгляду позовну заяву Банку "Чеська експортні банка, а.м." як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у справі № 911/2425/13 до TML Іnvestment, s.r.o. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" про зобов'язання утриматись від вчинення дій та зобов'язання укласти договір, в частині позовної вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" укласти з банком "Чеська експортні банка, а.с." договір іпотеки нерухомого майна, а саме - адміністративної будівлі, літера А, площею 220,8 кв. м, та виробничої будівлі, літера Б, площею 15 .740,2 кв. м, що розташовані за адресою: Україна, Київська область, Кагарлицький район, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, буд. 57, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 865304, виданим Кузьминецькою сільською радою 17.03.2009 р., зареєстрованим в реєстрі прав власності на нерухоме майно КП Київської обласної ради "Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації" 17.03.2009 р. за реєстраційним номером 20324756, номер запису: 518, в книзі 2.
Не погодившись з вказаними ухвалою місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції, Банк "Чеська експортні банка, а.с." звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані ухвалу та постанову скасувати.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним судом було прийнято оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, а саме: ст.ст. 62-64, 54 ГПК України.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача і відповідача не з'явились. Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання від 16.04.2014 р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, на необґрунтованість заявленого клопотання, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника скаржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою, що оскаржується, місцевий суд, по-перше, відмовив у прийнятті позовної заяви Банку "Чеська експортні банка, а.с." як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору в частині вимоги про зобов'язання "ТМЛ Інвестмент, с.р.о." утриматись від вчинення дій, направлених на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" заборгованості за Договором позики від 15.12.2006 р. до 30.06.2019 р. і у будь-якому разі не раніше отримання Банком "Чеська експортні банка, а.с." всіх сум кредиторської заборгованості за Кредитним договором №21274, укладеним 31.08.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" та Банком "Чеська експортні банка, а.с." на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Колегія суддів відзначає, що за змістом вказаної норми суд відмовляє за умови, що така заява підлягає розгляду в порядку іншого судочинства (наприклад цивільного чи адміністративного).
Місцевий суд, відмовляючи в прийнятті позовної заяви у вказаній частині, не зазначив, що вона підлягає розгляду в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Колегія суддів відзначає, що суди не встановили обставин, які б свідчили, що даний позов непідвідомчий господарським судам в порядку ст. 12 ГПК України та ст. 16 ЦК України.
Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів. Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
При цьому висновок судів про те, що скаржником заявлено вимогу про заборону особі на звернення до суду (що не може бути предметом розгляду в суді) є необґрунтованим, оскільки згідно з позовними вимогами скаржник просить зобов'язати "ТМЛ Інвестмент, с.р.о." припинити дії, які, на думку скаржника, порушують його право. Відтак, без розгляду вказаної вимоги по суті наведені висновки судів є передчасними. Окремо колегія суддів відзначає, що якщо позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, то суд повинен відмовити в позові, а не відмовляти в прийнятті такого позову до провадження чи припиняти провадження у справі. Така ж позиція викладена і в п. 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Ухвалою, що оскаржується, місцевий суд також повернув без розгляду позовну заяву Банку "Чеська експортні банка, а.с." як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору в частині вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" укласти з Банком "Чеська експортні банка, а.с." договір іпотеки нерухомого майна, а саме - адміністративної будівлі, літера А, площею 220,8 кв. м та виробничої будівлі, літера Б, площею 15.740,2 кв. м, що розташовані за адресою: Україна, Київська область, Кагарлицький район, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, буд. 57 на підставі п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Судами встановлено, що заявляючи вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір іпотеки, Банком "Чеська експортні банка, а.с." не був наданий проект договору іпотеки з умовами, на яких, на думку банку, сторони мають укласти договір, що є порушенням п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України та згідно п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України є підставою для повернення без розгляду позовної заяви.
Колегія судів вважає вказаний висновок помилковим, виходячи з наступного.
Як зазначено у п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 р. № 6, у резолютивній частині рішення про спонукання укласти договір господарські суди повинні зазначати умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору.
Однак колегія суддів відзначає, що неподання проекту договору разом із позовною заявою не визначено ст. 63 ГПК України як безумовна підстава для повернення позовної заяви без розгляду, а суд, у свою чергу, не позбавлений права та можливості залучити такий проект до матеріалів справи в ході розгляду справи до прийняття у ній рішення.
Також суди відзначили, що позовна заява у цій частині підлягає поверненню з огляду на положення п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, згідно з якими суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Як встановлено судами, позовні вимоги Банку "Чеська експортні банка, а.с." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" про зобов'язання укласти договір іпотеки нерухомого майна, а саме: адміністративної будівлі, літера А, площею 220,8 кв. м та виробничої будівлі, літера Б, площею 15.740,2 кв. м, що розташовані за адресою: Україна, Київська область, Кагарлицький район, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, буд. 57, виникли у зв'язку з необхідністю забезпечення виконання ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" своїх зобов'язань за Кредитним договором №21274, що укладений між сторонами.
При цьому позовні вимоги позивача у даній справі обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору позики від 15.12.2006 р., з огляду на що, позивачем заявлена вимога про зобов'язання відповідача в якості виконання зобов'язання за Договором позики передати майно у власність позивача, а саме: адміністративну будівлю, літера А, площею 220,8 кв. м та виробничу будівлю, літера Б, площею 15 740,2 кв. м, що розташовані за адресою: Україна, Київська область, Кагарлицький район, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, буд. 57
Суди зазначили, що вимоги банку до відповідача є інші, ніж ті, що є предметом спору у справі, і з цих підстав повернули позовну заяву без розгляду.
Однак суди залишили поза увагою те, що позовна вимога банку і позовна вимога позивача за первісним позовом стосуються одного і того самого майна. При цьому положеннями ГПК України не передбачено, що вимоги позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, мають бути ідентичними.
Сервисы для юристов