Постанова ВГСУ від 16.03.2017 року у справі №911/2937/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року Справа № 911/2937/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 19.12.2016у справі№ 911/2937/16 Господарського суду Київської областіза позовомНаціонального банку УкраїнидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Будсервіс"третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" прозвернення стягнення на предмет іпотекиза участю представників:

позивача: Шевчук П.О.

відповідача: не з'явилися

третьої особи: Мухін А.М.

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Буд Сервіс", третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.11.2016 у справі № 911/2937/16 позов Національного банку України задоволено; в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" за кредитними договорами № 48 від 21.10.2008, № 03/4 від 16.02.2009, № 03/18 від 18.05.2009, № 03/28 від 10.07.2009, № 03/33 від 12.11.2009, № 03/35 від 02.09.2010, № 03/36 від 11.03.2014, № 63/1 від 04.11.2008, № 63/3 від 18.11.2008 (з усіма змінами та доповненнями до них) перед Національним банком України в загальній сумі заборгованості 4250755882,11 грн. , яка складається з заборгованості:

- за кредитним договором № 48 від 21.10.2008: залишок заборгованості за кредитом 275000000,00грн; заборгованість за процентами 35765068,49 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 111837,12 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.9. кредитного договору) 30000,00 грн.;

- за кредитним договором № 03/4 від 16.02.2009: залишок заборгованості за кредитом 330000000,00 грн.; заборгованість за процентами 42918082,19 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 134204,54 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.9 кредитного договору) 30000,00 грн.;

- за кредитним договором № 03/18 від 18.05.2009: залишок заборгованості за кредитом 8771454,60 грн., сума заборгованості за процентами 3347350,30грн, штраф згідно кредитного договору 30000,00 грн.;

- за кредитним договором № 03/28 від 10.07.2009: залишок заборгованості за кредитом 1082400000,00 грн.; заборгованість за процентами 146509512,33 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 308043,63 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.9 кредитного договору) 30000,00 грн.;

- за кредитним договором № 03/33 від 12.11.2009: залишок заборгованості за кредитом 200000000,00 грн.; заборгованість за процентами 27071232,87 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 56935,26 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.9 кредитного договору) 30000,00 грн.;

- за кредитним договором № 03/35 від 02.09.2010: залишок заборгованості за кредитом 388769151,98 грн.; заборгованість за процентами 52622301,25 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 110673,36 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.9 кредитного договору) 30000,00 грн.;

- за кредитним договором № 63/1 від 04.11.2008: залишок заборгованості за кредитом 600000000,00 грн.; заборгованість за процентами 78032876,71 грн; пеня за прострочення сплати процентів 244008,26 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.14 кредитного договору) - 30000,00 грн.;

- за кредитним договором № 63/3 від 18.11.2008: залишок заборгованості за кредитом - 400000000,00 грн.; заборгованість за процентами - 52021917,81 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 162672,17 грн.; штраф (п.п. 2.2.8, 2.3.14 кредитного договору) - 30000,00 грн.;

- за кредитним договором № 03/36 від 11.03.2014: залишок заборгованості за кредитом 480434780,00 грн.; заборгованість за процентами - 43140410,73 грн.; пеня за прострочення сплати процентів 129498,31 грн.; штраф (п.п. 2.2.9, 2.3.15 кредитного договору) 30000,00 грн.,

звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18.06.2009, укладеним між Національним банком України та Товариством з обмеженою з обмеженою відповідальністю "Компанія Еко-Буд Сервіс" (54028, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Чайковського, 28, офіс 57, код 35760478), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швайкою О.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 410, а саме - на наступне нерухоме майно: земельну ділянку площею 3,1351 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована: АДРЕСА_1, цільове призначення (використання) земельної ділянки - будівництво та обслуговування жилого будинку, опис меж: А до Б землі загального користування; Б до А землі ТІЗ "Діброва". Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 03.06.2008, на підставі Протоколу загальних зборів від 18.03.2008 № 3, акту передачі майна до статутного фонду від 20.03.2008. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300059, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження, за початковою ціною, визначеною договором іпотеки, а саме 8765000,00 (вісім мільйонів сімсот шістдесят п'ять тисяч) гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еко-Буд Сервіс" на користь Національного банку України 131475,00 грн. судового збору.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", не погодившись із рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 24.11.2016 у справі № 911/2937/16 та з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення Київським апеляційним господарським судом рішення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у справі № 911/2937/16 (головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.) повернуто Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" апеляційну скаргу без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним судовим актом, Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у справі № 911/2937/16 та направити справу № 911/2937/16 до Київського апеляційного господарського суду для розгляду.

В касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вказуючи про неправильне застосування судом статті 8 Закону України "Про судовий збір" та пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач і відповідач не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.